Хижинці (Вінницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хижинці
Khyzhyntsi 2.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Вінницький район
Рада/громада Парпуровецька сільська рада
Код КОАТУУ 0520684909
Основні дані
Засноване XVII століття
Населення 1249
Територія 1,893 км²
Густота населення 659,8 осіб/км²
Поштовий індекс 23209
Телефонний код +380 432
Географічні дані
Географічні координати 49°10′20″ пн. ш. 28°34′02″ сх. д. / 49.17222° пн. ш. 28.56722° сх. д. / 49.17222; 28.56722Координати: 49°10′20″ пн. ш. 28°34′02″ сх. д. / 49.17222° пн. ш. 28.56722° сх. д. / 49.17222; 28.56722
Середня висота
над рівнем моря
328 м
Місцева влада
Адреса ради 23208, Вінницька обл., Вінницький р–н, с. Парпурівці, вул. Шевченка, 50а, тел. 58-11-31
Сільський голова Шевчук Василь Петрович (Парпуровецька сільська рада)
Карта
Хижинці. Карта розташування: Україна
Хижинці
Хижинці
Хижинці. Карта розташування: Вінницька область
Хижинці
Хижинці

Хижинці у Вікісховищі?

Хи́жинці — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області.

В селі є православний Храм Різдва Пресвятої Богородиці[1].

Історія[ред. | ред. код]

Територія сучасного села Хижинці почала заселятися в добу палеоліту (1—10 млн років тому). Про поселення в період неоліту і енеоліту свідчать знайдені кам'яні знаряддя праці.

Цією місцевістю в ранньослов'янський період кочували поселення трипільської[2][3] і черняхівської культур.

Назва села, очевидно, походить від слова «хижа» — хатина, і відноситься до середини XVII століття. За переказами, запорізький козак, повертаючись з війни, вирішив оселитись у цій місцевості і побудував тут першу хижу — хатину.

Історичні відомості про Хижинці знаходяться в державному архіві починаючи з XVIII століття. Історик і етнограф Юхим Сіцінський писав:

« Село Хижинці розташоване на рівній місцевості, річки в селі немає. До найближчого міста 8 верств. Ґрунти переважно глинисті, що не завжди сприяє гарному врожаю. Заняття селян землеробство і садівництво, останнє є великою підмогою в матеріальному становищі, а також є багато теслярів, що вміють будувати будинки, в старовину «хижи». Займаються бджільництвом і ткацтвом. »

У 1869 році збудована церква на кам'яній основі на честь Різдва Пресвятої Богородиці. До 1890 року до неї ходили і жителі села Сокиринці, в яких не було власної церкви.

З 1888 року існує народне училище, крім того з 1897 року відкрита школа грамоти для дівчат.

З 1885 року починається збір коштів населення села Хижинці та навколишніх сіл для побудови в селі народного училища. Будівництвом школи займався відставний офіцер, житель Немирова Мовій Клейнер. Вчителювали у ній Фавст Шведовський, Антон Гальченко, Ніл Чепуровський. Близько 1895 року старостою села був Дем'ян Якович Ільченко.

Під час другого голодомору у 19321933 роках, організованого радянською владою, в селі загинуло 200 осіб[4].

19 липня 1941 року фашистсько-німецькі парашутисти десантувалися біля церкви. Під час війни у Хижинцях тривала німецька окупація. 155 односельчан загинули на її фронтах.

Після відновлення радянського ладу, як повідомляє Історія міст і сіл Української РСР (1968—1972), у Хижинцях розміщувався колгосп «Дніпро» з напрямками: вирощування зернових, цукрових буряків; тваринництво. З інфраструктури були середня школа, бібліотека, клуб, медпункт, дитячі ясла. Населення тоді складало 1881 людину. Сільській раді було підпорядковане село Сокиринці[5]. У вісімдесятих роках в селі діяв колгосп «Перемога», в якому працювали мешканці не тільки Хижинець, а й Соловіївки (власного колгоспу не мала), Парпурівець, Сокиренець, Щіток.

У 1986 році до села приєднано сусіднє село Соловіївка.

Об'єднання територіальних громад[ред. | ред. код]

З 2015 року триває процес об'єднання сіл Парпурівці, Сокиринці та Хижинці в Сокиринецьку сільську територіальну громаду з адміністративним центром в селі Хижинці[6][7].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]