Координати: 45°11′52.195200099994″ пн. ш. 33°22′26.929200100002″ сх. д. / 45.19783° пн. ш. 33.37415° сх. д. / 45.19783; 33.37415
Очікує на перевірку

Карай-Бітіклігі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карай-Бітіклігі
Національна бібліотека караїмів
45°11′52.195200099994″ пн. ш. 33°22′26.929200100002″ сх. д. / 45.19783° пн. ш. 33.37415° сх. д. / 45.19783; 33.37415
Країна: Російська імперія і  СРСР
РозташуванняЄвпаторія
АдресаЄвпаторія, вул. Караїмська, 57
Заснована1916, 2011
Фонди:більше 10.000 видань

Мапа

Карай-Бітіклігі (караїмська бібліотека) — найперша і єдина національна бібліотека караїмів України, відкрита в 1916 році в Євпаторії[1]. Перепрофільована в караїмський національний бібліотечний музей та пізніше закрита радянською владою. За часів України відроджена 26 березня 2011 року[2].

Фонд бібліотеки складали книги, рукописи, картини, гравюри, шеттари (шлюбні договори) і предмети домашнього вжитку караїмів.

Історія бібліотеки

[ред. | ред. код]

Основні зібрання бібліотеки

[ред. | ред. код]

Бібліотечний фонд, створений жертводавцями, складався із ними ж зібраними: книгами, рукописами картинами, гравюрами, шеттарами (шлюбні договори) і предметами побуту та обрядовості караїмів.

Відродження бібліотеки

[ред. | ред. код]

Лише за становлення української держави, караїми змогли відродити свою національну реліквію — Карай-Бітіклігі. Як і їх попередники, вони сподіваються на своїх соплемінників, які жертвують свої книжки та раритети до своєї національної бібліотеки[3].

На жаль, російська влада не повернула жодної книжки (з тих що зберігаються в їх архівах), ба більше, частина колекції була розкрадена (працівниками архівів, урядовцями).

Розташування

[ред. | ред. код]

Карай-Бітіклігі знаходилася в Євпаторії, в районі, що має назву «Малий Єрусалим» (недалеко від воріт фортеці Гезлева)[4]. В одноповерховій невеличкій споруді на вулиці Єфета 13, що навпроти Караїмської кенаси караїми-сподвижники заклали свій культурний кунтр (яким на ті часи була бібліотека).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На початку XX століття відкривається караїмська національна бібліотека-музей "Карай Бітіклігі" ("Караїмська бібліотека"). Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 17 серпня 2015.
  2. Ілля Бабаджан, який передав у дар музею історії та етнографії кримських караїмів ім. Семіти Кушуль і відродженої національної караїмської бібліотеці «Карай-Бітіклігі» безцінні родинні реліквії - фотографії, книги та рукописні матеріали Бориса Ельяшевіч [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
  3. Про московському періоді життя Бориса Ельяшевіч з присутніми Племінник Бориса Ельяшевича, Ілля Бабаджан, передав у дар музею історії та етнографії кримських караїмів ім. Семіти Кушуль і відродженої національної караїмської бібліотеці «Карай-Бітіклігі» безцінні родинні реліквії — фотографії, книги та рукописні матеріали Бориса Ельяшевича. З великим хвилюванням присутні прослухали аудіозаписи караїмських молитов у виконанні Бориса Ельяшевича, які були записані на магнітофон незадовго до його смерті і являють собою унікальний етнографічний матеріал, що містить мотиви народних пісень XVII і XVIII століть. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 17 серпня 2015.
  4. Пам'ять про Карай-Бітіклігі залишилася лише в нічим не примітному будинку колишнього магазину по вулиці Єфета 13 - суцільна стіна на звивистій євпаторійської вулиці, де лише два вікна за мереживом решітки між двома входами (один нині замурований) і пам'ятна мармурова табличка на запечатаній арці ніши, нині нагадують про колишнє високе призначення цієї маленької будівлі. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 17 серпня 2015.