Карл фон Блаас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл фон Блаас
нім. Karl von Blaas
Народження28 квітня 1815(1815-04-28)[1][2][…]
Наудерс, Ландек, Тіроль, Австрія[1]
Смерть19 березня 1894(1894-03-19)[1][2][…] (78 років)
 Відень, Австро-Угорщина[1]
Країна Австрійська імперія
Жанрісторичний живопис
НавчанняВенеційська академія витончених мистецтв
Діяльністьхудожник, автобіограф, mosaicist, педагог
ВчительФрідріх Овербек
Відомі учніЛеопольд Карл Мюллер, Karl Kargerd[4] і Епамінандос Бучевський
ПрацівникВіденська академія мистецтв
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Братиславська міська галереяd, Moravian Gallery in Brnod, Гарвардський художній музей, Музей фюрера, Художній музей Фогга[d] і Schwarzenberg Palaced
CMNS: Карл фон Блаас у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блаас.

Карл фон Блаас (нім. Karl von Blaas; 28 квітня 1815, Наудерс, Тіроль — 19 березня 1894, Відень) — австрійський художник, який працював в історичному жанрі пізнього бідермаєра. Педагог, професор академій образотворчих мистецтв Відня (1851) і Венеції (1855).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в небагатій родині. Помітивши ранні таланти Карла в малюванні, родичі, в першу чергу, його дядько по матері — барон Франц Ксав'єр Путшер фон Ешенбург (1768—1841), в майбутньому покровитель молодого художника, змогли відправити його в 1832 році на навчання до Інсбрука, а потім в Італію, де він закінчив Венеціанську академію красних мистецтв (італ. L'Accademia di Belle Arti di Venezia). Учень Людовіко Ліппаріні.

У березні 1837 Карл написав у Венеції свою першу велику історичну картину «Мойсей на горі Синай» за яку отримав Римський приз Академії Відня і п'ятирічний грант для поїздки в столицю Італії. У тому ж році художник відбув до Рима.

Кілька років він прожив у Флоренції та Римі, де на нього великий вплив справила творчість Йоганна Фрідріха Овербека, особливо фрески, виконані майстром.

Уже у 20 років, завдяки кільком нагородам, отриманим на художніх виставках Венеції, став користуватися широкою популярністю, як талановитий портретист і майстер історичного живопису.

У 1851 році К. Блаас прийняв пропозицію обійняти посаду професора історичного живопису Віденської академії образотворчих мистецтв. У цей період їм створені фрески для столичного костелу Altlerchenfelder Pfarrkirche і Військово-історичного музею у Відні.

У 1855 році картина художника «Карл Великий відвідує школу хлопчиків» була відзначена премією на Всесвітній виставці в Парижі. У тому ж році сім'я художника переїхала до Венеції, де Карл фон Блаас став професором Королівської академії красних мистецтв Венеції.

К. Блаас — найстарший представник сімейства відомих австрійських художників Ежена де Блааса і Юліуса де Блаас.

Творчість

[ред. | ред. код]

К. Блаас — історичний живописець і жанрист, писав полотна також на міфологічні та релігійні теми, портрети. Історичні картини художника мали великий успіх в австро-угорської аристократії та представників імператорської габсбурзької сім'ї, а також італійських замовників.

Головною працею Карла фон Блааса є фрески з найважливішими сценами з історії Австрії в Залі слави Віденського військово-історичного музею.

Серед його учнів у Віденській академії був художник-орієнталіст Леопольд Карл Мюллер.

Його сини Ежен де Блаас (1843—1931) і Юліус фон Блаас (1845—1922) також були жанровими та історичними живописцями.

У 1895 році одна з вулиць дев'ятнадцятого району Відня — Деблінга була названа на його честь — Blaasstraße.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119038560 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Carl von Blaas
  3. ↑ а б Blaas, Karl or Carl von // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2018. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00020375
  4. ↑ Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_фон_Блаас&oldid=42189179