Качик (озеро)
Качик | ||||
---|---|---|---|---|
45°01′33″ пн. ш. 35°54′16″ сх. д. / 45.0258333333607723° пн. ш. 35.90444444447177830° сх. д.Координати: 45°01′33″ пн. ш. 35°54′16″ сх. д. / 45.0258333333607723° пн. ш. 35.90444444447177830° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Росія | |||
Регіон |
Автономна Республіка Крим[1] Республіка Крим | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | періодичне солоне озероd[1] | |||
Територіально | Крим | |||
Розміри | ||||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Джеппар-Берди (річка) | |||
Інше | ||||
Geonames | 707273 | |||
Код ДВР Росії | 21010000611106300000480 | |||
|
Качи́к (крим. Qaçıq, Къачыкъ, буквально «маленька скеля») — солоне озеро на півдні Керченського півострова на території Ленінського району. Площа — 4,5 км2, 4,52 км2[2]. Тип загальної мінералізації — солоне. Походження — лиманне. Група гідрологічного режиму — безстічне.
Географія[ред. | ред. код]
Входить до Керченської групи озер. Довжина становить 2,56 км, максимальна ширина — 2,6 км, середня ширина — 1,1 км. Площа водозбору — 164 км2. Довжина берегової лінії — 12 км. Найближчі населені пункти: села Вулканівка і Ярке розташовані північніше озера.
Озеро Качик відокремлене від Чорного моря вузьким перешийком, який має вузький канал, який з'єднує води озера і моря[3], за іншими даними перешийок нерозривний[4].
Озеро заростає водною рослинністю переважно на опріснених ділянках — в лагунах біля пересипів, в гирлах впадаючих балок, в зоні виходів підземних вод. Тут інтенсивно розвиваються різні водорості, аж до цвітіння води.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення. Архів оригіналу за 19 Квітня 2021. Процитовано 17 Квітня 2020.
- ↑ за даними супутникових знімків
- ↑ Топографическая карта. Лист L-37-108. Издание 1988 года.
Посилання[ред. | ред. код]
- Топографическая карта. Лист L-37-108. Издание 1988 года.
- Водные ресурсы Ленинского района на сайте Ленинского межрайонного управления водного хозяйства [Архівовано 3 Жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Ресурсы поверхностных вод СССР. Том 6: Украина и Молдавия. Выпуск 4: Крым. Под. ред. М. М. Айзенберга и М. С. Каганера. — Л. Гидрометеоиздат. 1966. 75 с.
- ГНПП Картография (Атлас географии Украины), 2003 г.