Клаудіо Мерло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Клаудіо Мерло
Клаудіо Мерло
Клаудіо Мерло
Особисті дані
Народження 7 липня 1946(1946-07-07) (78 років)
  Рим, Італія
Зріст 176 см[1]
Вага 70 кг[1]
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1962-1963
1963-1965
Італія «Тевере Рома»
Італія «Фіорентина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1965–1976 Італія «Фіорентина» 257 (19)
1976–1978 Італія «Інтернаціонале» 38 (0)
1978–1982 Італія «Лечче» 56 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1969 Італія Італія U-23 8 (0)
1969 Італія Італія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1985–1987 Італія «Рондінелла» (мол.)
1987–1988 Італія «Ареццо» (мол.)
1988–1989 Італія «Сорсо»
2006 Італія «Імперія»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клаудіо Мерло (італ. Claudio Merlo, нар. 7 липня 1946, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, зокрема за «Фіорентину» і національну збірну Італії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 7 липня 1946 року в Римі. Вихованець місцевої юнацької команди «Тевере Рома», звідки 1963 року перейшов до академії «Фіорентини».

У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за головну команду «Фіорентини», в якій провів наступні одинадцять сезонів, взявши участь у 257 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «фіалок», був основним гравцем команди. За цей час двічі виборював титул володаря Кубка Італії, а в сезоні 1968/69 ставав чемпіоном Італії.

1976 року перейшов до міланського «Інтернаціонале», де провів два сезони, здобувши у розіграші 1977/78 свій третій Кубок Італії, після чого перейшов до друголігового «Лечче». Був замішаний у корупційний скандалі 1980 року, коли низка клубів і окремих гравців були звинувачені у договірних іграх та участі в тоталізаторах. Врешті-решт у 1982 році отримав покарання у вигляді відсторонення від футболу на півтора роки, яке після апеляції було скорочено до одного року. Попри це гравець, якому вже виповнилося 36 років, вирішив завершити кар'єру.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

1969 року залучався до складу молодіжної збірної Італії (U-23). На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах.

1969 року провів свою єдину офіційну гру у складі національної збірної Італії.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Протягом 1985–1988 років працював з молодіжними командами нижчолігових «Рондінелли» та «Ареццо».

Згодом тренував основну команду клубу «Сорсо», а 2006 року повертався до тренерської роботи, попрацювавши з «Імперією».

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
5-1-1969 Мехіко Мексика Мексика 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
Усього Матчів 1 Голів 0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Фіорентина»: 1965-1966, 1974-1975
«Інтернаціонале»: 1977-1978
«Фіорентина»: 1968-1969
«Фіорентина»: 1966

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. а б в г Panini — 1977.