Коефіцієнт нафтовилучення

Коефіцієнт нафтовилучення (поточний) (рос. текущий коэффициент нефтеизвлечения; англ. current oil recovery factor; нім. laufender Koeffizient m der Erdölausbringung) — відношення видобутої з пласта кількості нафти на певну дату до балансових (геологічних) її запасів.

Коефіцієнтом нафтовилучення (або коефіцієнтом нафтовіддачі) характеризують нафтовилучення. Розрізняють кінцевий, поточний і проектний коефіцієнти нафтовилучення.

Під поточним коефіцієнтом нафтовилучення (часто вживають, поточним нафтовилученням) розуміють відношення видобутої з пласта кількості нафти на певну дату до балансових її запасів. Поточне нафтовилучення зростає у часі в міру вилучення з пласта нафти. Кінцевий коефіцієнт нафтовилучення — це відношення видобутих запасів нафти (видобутої кількості нафти за весь період розробки) до балансових запасів. Проектний коефіцієнт нафтовилучення відрізняється від кінцевого (фактичного) тим, що він обґрунтовується й планується в процесі підрахунку запасів нафти і проектування розробки родовища.

На основі експериментальних і статистичних промислових даних вважають, що кінцеві коефіцієнти нафтовилучення залежно від режимів роботи покладів можуть набувати таких значень:

водонапірний режим 0,5 — 0,8

газонапірний режим 0,1 — 0,4

режим розчиненого газу 0,05 — 0,3

гравітаційний режим 0,1 — 0,2.

Залежність коефіцієнта нафтовилучення від темпів відбору рідини з пласта неоднозначна. Вважається, що існує зв'язок між капілярними властивостями пластової системи і характером залежності нафтовіддачі від швидкості витіснення нафти водою. Наприклад, у гідрофобному пласті капілярні сили протидіють витісненню нафти з пористого середовища водою, нафтовіддача зростає із збільшенням швидкості просування водонафтового контакту (тобто з ростом градієнтів тиску у пласті). Вважається також, що в умовах значної неоднорідності фізичних властивостей колекторів підвищення градієнтів тисків у пласті сприятливо впливає на нафтовіддачу внаслідок включення в роботу додаткових пропластків, з яких раніше (при невеликих перепадах тиску) не отримували припливу нафти.

Див. також

• Коефіцієнт добування корисної копалини з надр

Література

• Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г., Сіренко В. І. Технологія видобування нафти. Харків: Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, НТУ «ХПІ», ТОВ НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ – 2000», 2022. – 308 с.
• Білецький В. С. Основи нафтогазової інженерії: підруч. для студ. спец. 185 «Нафтогазова інженерія та технології» / Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г.; НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова. — Полтава : ТОВ «АСМІ», 2018. — 415 с. — ISBN 978-966-182-533-7.
• Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
• Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Львів : Апріорі, 2006. — Т. 2: Л–Я. — 800 с.
• Бойко В. С. Розробка та експлуатація нафтових родовищ: Підручник. — 3-є, доповнене. — Київ : Реал-Принт, 2004. — С. 14—31.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.