Козаченко Георгій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козаченко Георгій Олексійович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 21 квітня (3 травня) 1858(1858-05-03)
Місце народження Полтава
Дата смерті 18 травня 1938(1938-05-18) (80 років)
Місце смерті Ленінград
Роки активності з 1889
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Професія композитор, диригент
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Жанр опера, романс
Заклад Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди Заслужений діяч мистецтв РСФСР

Ге́оргій Олексі́йович Козаче́нко (Казаченко) (21 квітня (3 травня) 1858(18580503), Полтава — 18 травня 1938 (в інших джерелах — 1939), Ленінград) — український та росйський диригент, композитор та педагог, професор — 1926. Заслужений діяч мистецтв РСФСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1868—1872 роках здобував музичну освіту в Придворній співацькій капелі — у Гунке та Рибасова; протягом 1886—1883 років навчається в Петербурзькій консерваторії — по класу композиції у Римського-Корсакова, та Юлія Йогансена, фортепіано — у Р. Ф. Аменда й Р. Р. Штейна.

З 1883 до 1924 року працює хормейстером Маріїнського театру, згодом — диригентом хорових товариств.

1898 року виступав в Парижі — диригував концерти російських симфонічних оркестрів.

Протягом 1898—1908 років вів у театрі хоровий клас, навчав співаків оперного хору теорії музики, читанню з листа, тактуванню. Також викладав хоровий спів в низці інститутів Петербурга.

З 1924 року по час смерті викладає як професор у Ленінградській консерваторії та керує хором оперної студії.

Його твори:

  • 1892 — опери— «Князь Серебряний» — за О. К. Толстим, лібретто власне, виконане в Маріїнському театрі під його ж керівництвом,
  • 1902 — «Пан Сотник» — за поемою Шевченка «Сотник»[1], лібретто власне, виконане в петербурзькому Народному домі,
  • «Марфінька» — по комедії В. О. Крилова «Дівочий переполох»,
  • кантата «Русалка», романси, симфонія, симфонічні сюїти, увертюра, хори.

Його сценічним творам притаманні численні хори та масові сцени, використовуються мелодії українських та російських народних пісень.

Переклав для фортепіано опери «Снігуронька» Римського-Корсакова та «Корделія» М. Ф. Соловйова.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Сотник» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 909-912.