Козлов Георгій Олексійович

Козлов Георгій Олексійович
Народився	23 квітня 1909(1909-04-23) Пугачов, Самарська губернія, Російська імперія
Помер	23 січня 1976(1976-01-23) (66 років) Алмати, Казахська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Alma mater	Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»
Партія	КПРС
Нагороди

Георгій Олексійович Козлов (23 квітня 1909(19090423), місто Ніколаєвськ Самарської губернії, тепер місто Пугачов Саратовської області, Російська Федерація — 23 січня 1976, місто Алма-Ата, тепер Алмати, Казахстан) — радянський казахський діяч, секретар ЦК КП Казахстану, 1-й секретар Східно-Казахстанського обласного комітету КП Казахстану, 1-й секретар Свердловського міського комітету КПРС. Депутат Верховної ради Казахської РСР 5—7-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 5-го скликання.

Життєпис

Народився в родині робітника. У 1920 році закінчив чотири класи початкового училища.

Під час голоду в Самарській губернії, з квітня 1921 по квітень 1923 року — безпритульний, підручний коваля, підробляв у приватних осіб. З квітня 1923 року — учень слюсаря, слюсар депо станції Брянськ II Московсько-Київської залізниці.

З травня 1927 року — слюсар друкарні газети «Крестьянин» у місті Пугачові. У 1927 році вступив до комсомолу. Одночасно у 1926—1927 pоках — слухач курсів з підготовки до вступу до технікуму. У вересні 1928 — квітні 1930 року — учень теплотехнічного відділення Саратовського індустріального технікуму; не закінчив у зв'язку з мобілізацією виробництва.

У квітні 1930 — вересні 1931 року — технік-нормувальник, конструктор Саратовського заводу комбайнів.

У вересні 1931 — травні 1932 року — студент Московського інституту сільськогосподарського машинобудування імені Калініна; не закінчив у зв'язку з переведенням до іншого інституту. У червні 1932 — травні 1935 року — студент факультету обробки тиском Московського інституту сталі; інженер-металург за спеціальністю «ковальська справа».

З травня 1935 року — енергетик ковальського цеху, з червня 1938 року — начальник осі-ковального цеху, з червня 1939 року — заступник начальника пресового цеху, з листопада 1939 року — заступник начальника виробництва Уральського вагонобудівного заводу в місті Нижньому Тагілі Свердловської області. Одночасно у 1936—1937 роках — слухач відділення історії ВКП(б) Інституту масового заочного навчання при ЦК ВКП(б); пропагандист.

Член ВКП(б) з серпня 1939 року.

З березня 1940 по квітень 1941 року — голова заводського комітету (завкому), з квітня 1941 по січень 1942 року — начальник ковальського цеху, з січня по квітень 1942 року — начальник пресового цеху, з квітня 1942 по вересень 1945 року — начальник ковальського цеху Уральського вагонобудівного заводу (з 1941 року Уральського танкового заводу № 183 імені Сталіна) в місті Нижньому Тагілі Свердловської області.

У вересні 1945 — червні 1946 року — заступник секретаря Нижньотагільського міського комітету ВКП(б) Свердловської області з чорної металургії.

У червні 1946 — березні 1949 року — 2-й секретар Нижньотагільського міського комітету ВКП(б) Свердловської області.

У березні 1949 — липні 1954 року — 1-й секретар Нижньотагільського міського комітету ВКП(б) (КПРС) Свердловської області.

У липні 1954 — грудні 1955 року — секретар Свердловського обласного комітету КПРС.

У грудні 1955 — липні 1958 року — 1-й секретар Свердловського міського комітету КПРС Свердловської області.

У 1957 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

9 липня 1958 — 6 травня 1959 року — 1-й секретар Східно-Казахстанського обласного комітету КП Казахстану.

25 квітня 1959 — 22 січня 1966 року — секретар ЦК КП Казахстану. Одночасно з грудня 1952 по грудень 1965 року — голова Комітету партійно-державного контролю ЦК КП Казахстану і Ради міністрів Казахської РСР — заступник голови Ради міністрів Казахської РСР.

У грудні 1965 — лютому 1971 року — голова Комітету народного контролю Казахської РСР.

З лютого 1971 року — на пенсії.

Помер 23 січня 1976 року в місті Алма-Аті (Алмати). Похований на Центральному цвинтарі Алмати.

Нагороди

• два ордени Леніна (1944, .07.1958)
• орден Жовтневої Революції (.09.1971)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (.08.1957, .03.1966)
• орден «Знак Пошани» (1943)
• медаль «За трудову доблесть» (1942)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За освоєння цілинних земель» (1957)
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної ради Казахської РСР

Джерела

• Козлов Георгий Алексеевич (рос.)
• Ашимбаев Д. Кто есть Кто в Казахстане. Алматы, 2010 (рос.)
• Секретариат ЦК КП(б) — КП Казахстана (рос.)