Колеснікова Любов Іллівна
| Колеснікова Любов Іллівна | |
|---|---|
| Народилася | 20 грудня 1949 (74 роки) Паричі, Білорусь |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | науковиця |
| Alma mater | Новосибірський медичний університетd |
| Галузь | патологічна фізіологія |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Нагороди |      |
Любов Іллівна Колеснікова (нар. 20 грудня 1949, смт Паричі, Гомельська область, Білоруська РСР) — радянський і російський учений-медик, академік РАН (2016), заслужений діяч науки РФ.
Народилася 20 грудня 1949 року в смт Паричі Гомельської області Білоруська РСР.
У 1972 році з відзнакою закінчила Новосибірський державний медичний інститут, за розподілом потрапила в Інститут клінічної та експериментальної медицини (Новосибірськ), де пройшла шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача лабораторією.
У 1981 році захистила кандидатську дисертацію, тема: «Процеси перекисного окислення ліпідів при адаптації та ХНЗЛ у будівельників БАМу».
У 1994 році захистила докторську дисертацію, тема: «Роль процесів перекисного окислення ліпідів у патогенезі ускладненої вагітності».
У 1999 році — присвоєно вчене звання професора.
У 2000 році обрана членом-кореспондентом РАМН.
З 1987 року — працює в Науковому центрі медичної екології Східно-Сибірського наукового центру Сибірського відділення РАМН (м. Іркутськ); у 2009 перейменовано в Науковий центр проблем здоров'я сім'ї та репродукції людини СВ РАМН. З 1991 — заступник директора установи[1].
З 2000 по 2016 роки очолювала Науковий центр медичної екології Східно-Сибірського наукового центру Сибірського відділення РАМН[2].
У 2014 році обрана членом-кореспондентом РАН (у рамках приєднання РАМН до РАН).
У 2016 році обрана академіком РАН.
- Чоловік — Сергій Іванович Колесніков (нар. 1950) — академік РАН (раніше — РАМН), радник РАН, професор, заслужений діяч науки Росії.
- Дочка — Марина Сергіївна, лікар, кандидат медичних наук.
Основні напрями наукових досліджень — вивчення фізіології і патології організму, що росте, з урахуванням регіональних особливостей Східного Сибіру з розробкою прогнозу розвитку дітей та методів можливого управління їхнім здоров'ям.
Автор понад 350 наукових статей у радянських (російських) і міжнародних журналах, 26 монографій, 2 навчальних посібників, 16 патентів і ряду авторських свідоцтв.
Під керівництвом Л. І. Колеснікової захищено 19 докторських та 30 кандидатських дисертацій.
- Перекисное окисление липидов и холодовой фактор: монография. — Новосибирск: Наука, 1988. (в соавт.)
- Основные патогенетические механизмы и методы коррекции репродуктивных нарушений у больных с гипоталамическими синдромами: монография. — Новосибирск: Наука, 2001. (в соавт.)
- Патогенез сердечно-сосудистых изменений при наследственных нервно-мышечных заболеваниях у детей: монография. — Новосибирск: Наука, 2001. (в соавт.)
- Л. И. Колесникова [и др.] Эссенциальная артериальная гипертензия и гены ренин-ангиотензиновой системы. — Новосибирск: Наука, 2008. ISBN 978-5-02-023255-6[3]
Голова Проблемної комісії Міжвідомчої ради № 56.18 «Охорона здоров'я матері і дитини»; член Проблемної комісії з патофізіології, член редколегій журналів «Бюлетень Східно-Сибірського наукового центру СВ РАМН», «Актуальні проблеми педіатрії».
Співголова товариства патофізіологів; член Міжнародного товариства патофізіологів; заступник голови Ради по захисту докторських дисертацій при Науковому центрі проблем здоров'я сім'ї та репродукції людини СВ РАМН. У 1982—1987 — голова Ради молодих вчених Сибірського відділення АМН СРСР; в 1998—2002 — керівник Іркутського відділення товариства «Лікарі світу за запобігання ядерної війни».
З 1995 року — заступник голови Комісії при губернаторі у справах жінок і сім'ї, член Медичної ради при губернаторі Іркутської області, помічник депутата Державної думи РФ, заступник голови експертної ради з екологічної освіти при Державній Думі РФ.
З 2001 року — член Координаційної ради М3 РФ і РАМН по Сибірському федеральному округу.
У 1998 році — на конгресі в Австралії була обрана віце-президентом міжнародного руху «Лікарі світу за запобігання ядерної війни».
- Орден Пошани" (2000)
- Медаль «За будівництво Байкало-Амурської магістралі»
- Почесне звання «Заслужений діяч науки РФ» (2006)
- Почесні грамоти РАМН
- Почесні грамоти губернатора Іркутської області
- Лауреат премії губернатора Іркутської області в галузі науки і техніки
- Титул і диплом «Жінка року-98» (Американський біографічний інститут)
- ↑ Колесникова Любовь Ильинична освобождена от должности директора ФГБНУ «НЦПЗСРЧ». fano.gov.ru. Процитовано 2017-3-20.[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ История Научного центр проблем здоровья семьи и репродукции человека. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
- ↑ ЭССЕНЦИАЛЬНАЯ АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ И ГЕНЫ РЕНИНАНГИОТЕНЗИНОВОЙ СИСТЕМЫ монография
- Персональна сторінка Колеснікова Любов Іллівна на офіційному сайті РАН (рос.)
- Колесникова, Любовь Ильинична. irkipedia.ru. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 2017-3-20.
- Колесникова Любовь Ильинична - Врачи России. famous-doctors.ru. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 2017-3-20.
- Вести.Ru: Семейный подряд: академики протаскивают в РАН своих детей. vesti.ru. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 2017-3-20.
- Жінки-науковці
- Народились 20 грудня
- Народились 1949
- Уродженці Білорусі
- Доктори медичних наук
- Кавалери ордена Олександра Невського (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Заслужені діячі науки Російської Федерації
- Радянські медики
- Російські медики
- Академіки РАН