Колібрі-жарокрил білохвостий
| Колібрі-жарокрил білохвостий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Eupherusa poliocerca Elliot, 1871 | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Eupherusa eximia poliocerca | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-жарокри́л білохвостий[2] (Eupherusa poliocerca) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Ендемік Мексики.
Довжина птаха становить 10-11 см, вага 4,5-5,2 г. У самців верхня частина тіла яскраво-бронзово-зелена з металевим відблиском. Першорядні і другорядні махові пера рудуваті. Центральні стерові пера бронзово-зелені з металевим відблиском, решта стернових пер сірувато-білі. Нижня частина тіла яскраво-жовтувато-зелена з металевим відблиском, нижні покривні пера хвоста білі. Дзьоб прямий, чорний.
У самиць верхня частина тіла яскраво-золотисто-зелена з металевим відблиском, на крилах у них такі ж помітні руді плями, як у самців. Центральні стерові пера золотисто-зелені з металевим відблиском, решта стернових пер білуваті з темно-зеленим або бронзово-зеленим відтінком. Нижня частина тіла сірувато-біла, боки поцятковані металево-зеленими плямами, нижні покривні пера хвоста білі або сірувато-білі.
Білохвості колібрі-жарокрили мешкають в горах Південної Сьєрра-Мадре на півдні Мексики, на південному заході штату Герреро і на заході Оахаки. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних субтропічних лісах, на узліссях і прилеглих кавових плантаціях. Зустрічаються на висоті від 800 до 2440 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1200 м над рівнем моря. Ведуть осілий спосіб життя. Живляться нектаром квітучих рослин з родів Inga, Kohleria, Lobelia, Malvaviscus, Manettia, Psittacanthus і Hamelia, а також дрібними безхребетними, яких шукають в усіх ярусах лісу. Гніздо чашоподібне, робиться з моху і лишайників. В кладці 2 білих яйця розміром 12,5×9 мм.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція білохвостів колібрі-жарокрилів становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Eupherusa poliocerca: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 жовтня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |