Оахака (штат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оахака
—  Штат  —

Oaxaca

Coat of arms of Oaxaca.svg
Flag of Oaxaca.svg
Герб штату Оахака Прапор штату Оахака
Catedral de Nuestra Señora de la Asunción, Oaxaca, Oax. 2.JPG
Столиця Оахака
Найбільше місто Оахака
Країна Мексика Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Чіапас, Пуебла ?
Муніципалітетів 570
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 3 521 715 (10-тий)
 - густота (22-гий)
Етнікон Oaxaqueño(a)
Площа
 - повна 93 952 км²
 - широта 18º 39' - 15º 39' N
 - довгота 93º 52' - 98º 32' W
Висота
 - максимальна 3 720 м
(Cerro Nube)
 - мінімальна 1644 метр
Часовий пояс UTC−6
ВВП 8,686 млрд. $ (2003)
ІРЛП 0,7164 - середній
Став штатом 31 січня 1824
Губернатор Улісес Руїс Ортіс (PRI)
Число сенаторів 3 (PRD: 2, PRI: 1)
Число депутатів 11 (PRD: 7, PRI: 2,
Con.: 1, PT: 1)
Веб-сайт e-oaxaca.gob.mx
 - код ISO 3166-2 MX-OAX
 - поштове ск. Oax.
Штат Оахака на мапі Мексики

Штат Оахака на мапі Мексики
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Оахака (штат)

Оаха́ка (ісп. Oaxaca) — федеральний штат Мексиканської Республіки, розташований на півдні країни на захід від перешийка Теуантепек. Штат Оахака межує з Ґерреро на заході, Пуеблою на північному заході, Веракрусом на півночі і Чіапасом на сході, на півдні омивається Тихим океаном. Штат названий на честь найбільшого міста і столиці штату Оахака. Оахака є історичною батьківщиною народів сапотеків і міштеків і містить найбільше число носіїв індіанських мов серед всіх штатів федерації.

Штат має територію 95 364 км² та є п'ятим за розміром штатом Мексики. Згідно з переписом 2005 року він мав населення у 3 506 821 чоловік. Відомі уродженці Оахаки включають президента Беніто Хуареса, художника Руфіно Тамайо, диктатора Порфіріо Діаса, письменника Хосе Васконселоса, художника Франциско Толедо, доктора Марію Сабіну, співачку Ліла Даунс та інших відомих політиків і діячів мистецтва.

Історія[ред. | ред. код]

Період нестабільності (1821-1880)[ред. | ред. код]

Беніто Пабло Хуарес

Після проголошення незалежності Мексики та після падіння імперії Августина де-Ітурбіде, Оахака була проголошена штатом, а першим губернатором став Хосе-Марія Мургуйя. Протягом першої половини XIX ст. штат опинився в постійній боротьбі за владу поміж консерваторами та лібералами. У 1831 році в місті Кілапамі було страчено лібераліста Вісенте Герреро. У 1832 році губернатором штату став ліберал Мануель Гомес Педраза, але проти нього виступив консерватор генерал Естабан Моктезума. У 1850-х роках у Техуантепіці вибухнув сепаратичний рух за відокремлення штату, організований консерваторами, але це їм не вдалося[1]

У 1847 році губернатором став корінний мешканець Оахаки Беніто Хуарес. У 1855 році, після остаточного повалення диктатури Санта-Анни та у 1857 році після ратифікації конституції Оахаки, Хуарес увійшов до складу нового уряду, де став міністром юстиції. У 1858–1861 рр. очолював уряд Мексики та був одним з авторів «закону про реформу», згідно якого церква відділялася від держави, а церковне майно націоналізувалося[2].

Портфіріо Діас[ред. | ред. код]

Під час англо-франко-іспанської інтервенції уродженець Оахаки Порфіріо Діас разом з Хуаресом боровся проти колонізаторів. Французькі імперські сили захопили місто Оахаку а самого Діаса відправили до у в'язниці. Пізніше столицю штату відвоювали ліберальні сили на чолі з Карлосом Оронозою. У 1872 році проти Хуареса Діас очолив заколот за планом Тукстепек. Хуарес раптово помер від інфаркту, а його місце зайняв Діас[3]

Під час правління Порфіріо Діаса у штаті було здійснено ряд заходів із модернізації, таких як громадське освітлення та електрифікація, газифікація, були побудовані залізничні лінії, розширені ранчо та відбулася активізація торгівлі. Проте тяжкі умови праці для бідного, населення призвели до народних хвилювань, які перейшли в революційні дії[4].

Революція (1910-1920)[ред. | ред. код]

Монета Оахаки в період революції. 10 сентаво, 1915, бронза

Коли в 1910 році почалася мексиканська революція, Оахака, як і більшість південних штатів, доєдналися до армії Еміліано Сапати, який проголосив гасло земля належить робітникам. Саме це гасло вперше пролунало в Оахаці, оскільки в штаті експлуатація багатими землевласниками місцевих мешканців була однією з найбільших.

Після усунення Діаса від влади, революційні лідери продовжували боротьбу проти федерального уряду. Один із лідерів революційних загонів Венеціано Карранза виступив проти популістських позицій Сапати та захопив контроль над федеральним урядом, врешті-решт переміг Сапату та Панчо Вілья. Ставши верховним головнокомандувачем Мексики, Карранза довгий час не міг отримати лояльність від Оахаки.  Пізніше в Оахаці було вбито брата[5]. Після того, як в лютому 1917 була прийнята нова конституція країни та пройшли президентські вибори, Карранза офіційно став президентом. 

8 квітня 1920 противники Карранзи, до яких приєднався генерал Обрегон, організували державний переворот, під час якого Карранза почав утікати до південного штату Веракруз, щоб переформувати там свої війська. 21 травня 1920 року Карранза був зраджений і по дорозі до Мехіко був схоплений військами генерала Родольфо Еррери та розстріляний[6].

Новий час[ред. | ред. код]

Масові протести в Оаксаці (2006)

У 1922 році була ратифікована нова конституція штату. Після революції Оахака, як і інші штати, потерпала від політичної та економічної нестабільності[7]. Також в 20-40-х рр. сталася серія великих катастроф у штаті. У 1928 році низка землетрусів поруйнували багато будинків в столиці, а в 1931 році землетрус поруйнував вздовж узбережжя купу міст. У 1930-ті роки штат, як і держава в цілому, поглинувся у велику депресію, яка разом зі стихійними катастрофами, спровокувала масову міграцію до Мехіко. У 1944 році сильні зливи над містом Тукстепек викликали повені під час яких загинуло близько сотні людей[8]

У 40-50-х роках почали діяти нові інфраструктурні проекти. Було розширене шосе Ізюкар-Техуантепек та побудована дамба Мігель-Алеман[9]. Починаючи з 1980-х років почав розвиватися туристичний бізнес. У 1955 році було розширено Автономний університет Беніто Хуареса (збудований у 1827 році), у 1968 році збудований Технологічний інститут і філія Університету Анауак. У 1994 році завдяки туризму була побудована автомагістраль Оахака-Мехіко. В штаті у сфері послуг задіяно 80% робітників. Також побудовані невеликі текстильні фабрики, деревообробні заводи, підприємства по переробці сільськогосподарської продукції регіону, численні дрібні автомайстерні. На півдні штату в долинах хребта Сьєрра-Мадре вирощують кукурудзу, квасолю, цитрусові та ін.. Місто Сантьяго-Мататлан, один з головних мексиканських центрів виробництва мескаля -- алкогольного напою з агави[10][11].

У 70-ті роки в найбідніших штатах Мексики Мічоакані, Герреро, Чіапасі, Оахаці та Морелосі стали виникати різні регіональні протести вчительські руху, які в грудні 1979 року зустрілися на спільній асамблеї в місті Тукстла-Гутьєррес, столиці штату Чіапас. Так вперше була створена Опозиція офіційного синдикату вчителів (SNTE). В Оахаці протести вчителів вибухали в 1980, 1981, 1984, 1989, 2006-2007 та у 2016 роках і були організовані Національною координаційною радою освітян (CNTE). У 2006 році протягом 7 місяців у столиці штату відбувалися протести із вимогою відставки губернатора Уліса Руїса Ортіза, під час яких поліція відкрила вогонь і загинуло 17 чоловік[12][13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Oaxaca. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009(ісп.)
  2. Schmal, John P. (2006). "Oaxaca: A Land of Diversity". Houston, TX: Houston Institute for Culture. Retrieved August 15, 2010.(ісп.)
  3. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Oaxaca. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009(ісп.)
  4. Schmal, John P. (2006). "Oaxaca: A Land of Diversity". Houston, TX: Houston Institute for Culture. Retrieved August 15, 2010.(ісп.)
  5. Oaxaca(англ.)
  6. Profile of Venustiano Carranza - Venustiano Carranza Biography(англ.)
  7. Schmal, John P. (2006). "Oaxaca: A Land of Diversity". Houston, TX: Houston Institute for Culture. Retrieved August 15, 2010.(ісп.)
  8. Akaike Garrido, Yuki (2010). Jiménez González, Victor Manuel, ed. Oaxaca: Guia para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Océano de Mexico, SA de CV. ISBN 978-607-400-233-1.(ісп.)
  9. Akaike Garrido, Yuki (2010). Jiménez González, Victor Manuel, ed. Oaxaca: Guia para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Océano de Mexico, SA de CV. ISBN 978-607-400-233-1.(ісп.)
  10. "Fundamento: Estado de Oaxaca, México". Standard & Poor's.(ісп.)
  11. "Actividad Econónica". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Oaxaca . Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009(ісп.)
  12. Ana Luz Ramos Soto; Roberto Gerardo Gómez Brena (August 2008). "Turismos y Economía en el Estado de Oaxaca". Tur y Des. 1 (3). Retrieved August 15, 2010.(ісп.)
  13. Akaike Garrido, Yuki (2010). Jiménez González, Victor Manuel, ed. Oaxaca: Guia para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Océano de Mexico, SA de CV. ISBN 978-607-400-233-1.(ісп.)

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]