Колісник Василь Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
Василь Колісник
Народився 2 січня 1990(1990-01-02) (34 роки)
Конюхи, Козівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність актор, поет
Нагороди 2019 Відзнака Львівської міської ради «Найкращий працівник культури» у сфері «театральне мистецтво».
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колісник.

Василь Богданович Колісник  — актор Львівського академічного театру імені Леся Курбаса, поет, засновник та ведучий подкасту радіо «Скорбота» [1]. Учасник Літературної студії «87» імені Юрія Завадського [2]. Учасник багатьох всеукраїнських читань і батлів (переможець Четвертого Чернівецького поетичного батлу, 2012). Засновник «стилю 87»[3]. Автор поетичних збірок «21» і «Pixels» .[4][5][6]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 січня 1990 року в селі Конюхи, Тернопільська область, Козівський район.

Мама, Колісник Ганна Петрівна, вчителька християнської етики та зарубіжної літератури в Конюхівській ЗОШ I—II ступенів ; тато, Колісник Богдан Ярославович, тракторист в Лісгоспі. Має старшу сестру Оксану.

У 1996—2007 роках Василь навчався у  Конюхівській загальноосвітній школі I—III ступенів. Паралельно, у  1999—2006 роках  навчався у музичній школі по класу фортепіано (не маючи вдома інструменту). Закінчив з відзнакою.

У 2007—2012 роках вчився у Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка на державному і всі 5 років отримував стипендію.

У 2008 році співзаснував Літературну студію «87» імені Юрія Завадського.

У 2009 року почав працювати актором у Тернопільському молодіжному театрі «Калейдоскоп» .

У 2011 році видав першу збірку «21» у видавництві «Крок», а у 2012 другу — «Pixels» .[7]

У липні 2012 року — актор Чернівецького Академічного Обласного Українського музично — драматичного театру ім. Ольги Кобилянської.

Проекти[ред. | ред. код]

Подкаст-шоу «Радіо Скорбота» [8]. Ідея і назва подкасту виникла у 2015 році в потязі Львів-Черкаси. Дорогою, слухаючи укрзалізничне радіо, Василь сказав: «Це якесь радіо Скорбота!». Так і придумалася назва подкасту-шоу «Радіо Скорбота» .

У 2016 році Сашко Міщук і Василь Колісник заснували подкаст-шоу «Радіо Скорбота» .

19 грудня 2016 року Сашко Міщук створив студію українізації «Дві Сімки» яка слугувала технічною базою для проекту. Сашко виконував роль звукорежисера, а Василь Колісник — ведучим.

26 грудня 2016 року вийшов перший подкаст.

У 2017  до команди подкаст-шоу «Радіо Скорбота» доєдналася  Оля Децюк на посаду ведучої рубрики «Щось живе».

У грудні 2017 року також приєдналася Ольга Володимирівна на посаду дизайнера (DZHMELI ).

У команді також ще є дві співведучі «Пабу Dепресія»: Мар'яна Фариняк і Ганнуся Сабара.

«Стиль 87»[ред. | ред. код]

Засновник стилю читання поезій — «Стиль 87». Цей стиль передбачає формування однієї поезії з багатьох різних текстів і його читання.

Освіта[ред. | ред. код]

1996—2007 Конюхівська загальноосвітня школа I—III ступенів.

1999—2006 Конюхівська музична школа.

2007—2012 Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка (інститут мистецтв), курс В'ячеслава Хім'яка, спеціальність «театральне мистецтво».

Акторський досвід[ред. | ред. код]

Тернопільський молодіжний театр «Калейдоскоп»[ред. | ред. код]

2009 Зелений, «Різниця» Артем Вишневський

2010 Третій, «Клаптикова порода» Артем Вишневський (включала в себе п'ять різних образів: Фест, Адміністратор, Водій, Бовдур, Служник.)

Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка[ред. | ред. код]

2012 Дипломна вистава Дж. Скарначі  і Р. Тарабузі «Моя професія — сеньйор з вищого світу» роль Веллуто (у першому складі) і роль Віторіо (у другому складі).

Чернівецький академічний обласний український музично — драматичний театр ім. Ольги Кобилянської[ред. | ред. код]

2012 Автор, «Різдвяна ніч» за Миколою Гоголем

2012 Дружба, «Як козакам роги виправляють, або Приборкання норовливої» за Юрієм Федьковичем і Вільямом Шекспіром

2012 Іохай, «Мандрівні зорі, або життя-театр» за Шолом-Алехемом

2012 Вовк, «Ще раз про червону шапочку»

2013 Наташа, «Інцидент» Луїджі Лунарі

2013 Слуга Степан, «Кохання в стилі Бароко» Ярослав Стельмах

2013 Дорош, «Панночка» Ніна Садур за Миколою Гоголем

Львівський академічний театр імені Леся Курбаса:[9][ред. | ред. код]

2014 Мальволіо, «…п'єса Шекспіра „12 ніч“ зіграна акторами далекої від Англії країни що і не знали ніколи слів Шекспіра..» КЛІМ[10]

2015 Батько, «Благодарний Еродій» Григорій Сковорода

2015 Не Хор, «Так казав Заратустра» за Ніцше/КЛІМом

2016 Антігон та Камілло «Зимова казка» Вільям Шекспір[11]

2016 Місіс Венебл, «Раптом минулого літа» за Теннессі Вільямсом

2018 Рей Дулі, «Королева краси» Мартін МакДонах

Участь в українських та міжнародних театральних фестивалях, проектах[ред. | ред. код]

З театром «Калейдоскоп»[ред. | ред. код]

2010 театральний фестиваль недержавних театрів «Курбалесія». З виставою «Різниця» А. Вишневського.

2010 міжнародний фестиваль  мистецтв «Фортмісія». З виставами «Різниця» та «Клаптикова порода» А. Вишневського.

2010 міжнародний театральний  фестиваль «Драбина». З виставою «Різниця» А. Вишневського .

2010 театральний перформанс «Маланка» та «Українське весілля» у Тернополі.

З театром Лесі Українки[ред. | ред. код]

2019  на 22 KULT FESTIVAL в Усті над Лабем (Чехія) з виставою «Люди».

Фільмографія[ред. | ред. код]

2018 Короткометражний фільм «Метелики», режисерка — Софія Дорошенко.

2020 Терен, «Екс», режисер — Сергій Лисенко[12][13]

Режисерський досвід[ред. | ред. код]

2018 (грудень)  «ПГТ: Текст. Драма. Рогалики.» П'єса «ПГТ» драматургині Лєни Лягушонкової у режисурі Василя Колісника.

2019  «Люди» Моніка Каньова, Львівський академічний театр ім. Лесі Українки.[14][15]

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

1 березня 2018—2019 року — викладав сценарне мистецтво у молодій школі відеоблогу при YMCA (найбільша та найдавніша всесвітня організація для розвитку молоді.)

2019  розробив і читає власний курс-лекцій про подкасти для  Media-House.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

2019 Відзнака Львівської міської ради «Найкращий працівник культури» у сфері «театральне мистецтво».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Семчишин, Ярина. Доїхати до бабці: FM і онлайн-радіо в Україні можуть співіснувати і не конкурувати (Українською) . media lab. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 20/07/2018.
  2. ↑ 87. Антологія. Том 2 (Українською) . ЛітАкцент. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 27.06.2012.
  3. ↑ Віра Перун. Покоління «87» завойовує тернопільську літературу (Українською) . За Збручем: новинний портал. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 01/04/2011.
  4. ↑ Василь Колісник розкаже тернополянам, що там «За лаштунками» (Українською) . Терен. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 27 червня 2017 року.
  5. ↑ Перша книга серії «Pixels»: Василь Колісник, Pixels (Українською) . Видавництво «Крок». Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано Липень 2012.
  6. ↑ Поет Василь Колісник презентуватиме чернівчанам книжки на канапі (Українською) . ПОГЛЯД: pogliad.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 15.09.2012.
  7. ↑ YURY ZAVADSKY. KrokBooks.com: ВАСИЛЬ КОЛІСНИК. 21 (українською) . LITERARY AGENCY. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано лютий 2011 року.
  8. ↑ Горбань, Діана. Вони досліджують глибини твоєї печалі. Вони – Радіо Скорбота (українською) . LVIV.COM. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 04.01.18.
  9. ↑ ВАСИЛЬ КОЛІСНИК актор (українською) . Театр Леся Курбаса. Архів оригіналу за 21 вересня 2020.
  10. ↑ КОЗИРЄВА, Тетяна. Львівський театр Курбаса гастролюватиме у Києві (Українською) . День. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 16 червня, 2015 року.
  11. ↑ Зимова казка хроніка Утрати Вільям Шекспір (Українською) . Parter UA.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ «Екс»: презентуємо трейлер кримінального детектива (Українською) . KINO-NIK кинорецензии без сантиментов. Процитовано 27.08.2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ Вийшов трейлер кримінального бойовика «Екс» (Українською) . ZIK. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 18 серпня, 2019 року.
  14. ↑ Театральний проект “Діалог без кордонів” (Українською) . Чеський центр. Архів оригіналу за 4 лютого 2020.
  15. ↑ Марічка Крижанівська. У межах українсько-чеської співпраці у театрі імені Лесі Українки поставили виставу «Люди» (Українською) . zaxid.net. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019 року.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колісник_Василь_Богданович&oldid=42352627