Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
університет
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
ТНПУ
Емблема
Фасад ТНПУ.jpeg
Засновано 1940
Ректор Буяк Богдан Богданович
Веб-сайт: tnpu.edu.ua
Адреса: 46027, м.Тернопіль,
вул. Максима Кривоноса, 2

Терно́пільський націона́льний педагогі́чний університе́т і́мені Володи́мира Гнатюка́ — вищий навчальний заклад зі статусом національного в Тернополі, правонаступник низки навчальних закладів XVIIXIX століть.

Відомості про університет[ред.ред. код]

Сьогодні в університеті на 13 факультетах за 30-ма спеціальностями навчається близько 7000 студентів із 10 областей України та Республіки Крим

Університет має 6 навчальних корпусів, навчально-виробничі майстерні, навчально-спортивний комплекс, ботаніко-ентомологічний заказник загально-державного значення, агробіостанцію, спортивно-оздоровчий табір. До студентського містечка належать 5 гуртожитків, студентський будинок культури, 2 їдальні, 2 студентських кафе, готельні кімнати для зарубіжних викладачів і студентів, санаторій-профілакторій.

Підготовці вчителя передує налагоджена система профорієнтаційної роботи. При університеті створено перший в Україні багатопрофільний педагогічний ліцей, в якому готують абітурієнтів із найкращих учнів сільських шкіл Тернопільської області для фізико-математичного та фізкультурного факультетів. Тривалий час працює заочна математична школа, яка проводить профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді Тернопільщини. У Славутському ліцеї-інтернаті Хмельницької області організовано педагогічні класи, де готують абітурієнтів для природничого та географічного факультетів.

З 1995 року відповідно до наказу МО України (№ 25 від 1 лютого 1995 року) при інституті створено навчально-науковий комплекс, до якого увійшли Кременецький педагогічний коледж, Чортківське педагогічне училище, Тернопільський обласний інститут післядипломної освіти. Його діяльність сприяє реалізації ступеневої підготовки педагогічних кадрів, якісному відбору абітурієнтів на навчання у виші, економії коштів на підготовку педагогічних кадрів.

Навчання в університеті здійснюється винятково державною мовою. Протягом останніх років суттєво оновлено зміст навчальних планів і програм, запроваджено модульно-рейтингову систему навчання, комп'ютерні технології, проліцензовані нові спеціальності, підготовлені програми магістерської підготовки. Студенти університету систематично беруть участь у Всеукраїнських олімпіадах. Лише в 1996 році на 10 олімпіадах студентами університету завойовано 12 призових місць, зокрема 7 — перших.

У науковій роботі університету беруть участь 354 викладачі та наукових працівників, що становить 92 % їх загальної кількості. Підготовка науково-педагогічних кадрів відбувається в основному завдяки власним можливостям і зусиллям вишу.

Функціонує аспірантура, в якій навчаються 128 аспірантів із 25 спеціальностей та докторантура. За останні чотири роки викладачами та науковими співробітниками університету захищено 10 докторських та 56 кандидатських дисертацій. При університеті діє спеціалізована Вчена рада із захисту дисертацій за спеціальностями: теорія і методика професійної освіти; теорія і методика виховання; трудове навчання; порівняльне літературознавство; теорія літератури.

Ректором даного закладу сьогодні є професор Кравець Володимир Петрович.

2004 року університетові надано титул «Національний».

Інститути та факультети[ред.ред. код]

В університеті діють:

  • Інститут педагогіки і психології.

Готує бакалаврів із 6 напрямів: «Початкова освіта», «Практична психоло-гія», «Психологія», «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота», «Соціологія»; спеціалістів із 5 спеціальностей: «Поча-ткова освіта», «Практична психологія», «Психологія», «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота» і магістрів із 4 спеці-альностей: «Початкова освіта», «Психологія», «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота». В інституті діють 9 кафедр, на яких працюють 76 викладачів, у тому числі 8 док-торів наук, професорів і 52 кандидати наук, доценти.

  • Інститут мистецтв.

Готує бакалаврів із 4 напрямів: «Дизайн», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Театральне мистецтво»; спеціалістів із 4 спеціальнос-тей: «Дизайн», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Театральне мистецтво» і магістрів зі спеціальності «Музичне мистецтво». В інституті діють 4 кафедри, на яких працюють 46 викладачів, у тому числі 4 доктори наук, професори і 19 кандидатів наук, доцентів.

  • Географічний факультет.

Готує бакалаврів із 3 напрямів: Географія", «Екологія, охорона навколишнього середо-вища та збалансоване природокористуван-ня», «Туризм»; спеціалістів із 3 спеціально-стей: «Географія», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Туризмозна-вство» і магістрів із 3 спеціальностей: «Географія», «Екологія та охорона навколи-шнього середовища», «Туризмознавство». На факультеті діють 4 кафе-дри, на яких працюють 38 викладачів, у тому числі 4 доктори наук, професори і 24 кандидати наук, доценти.

  • Факультет іноземних мов.

Готує бакалаврів із 4 напрямів: «Філологія. Мова і література (англійська, німецька, французька)», «Філологія (переклад)»; спеціалістів із 4 спеціальностей: «Мова і література (англійська, німецька, французька)», «Переклад» і магістрів із 4 спеціальностей: «Мова і література (англійська, німецька, французька)», «Переклад». На факультеті діють 6 кафедр, на яких працюють 94 викладачі, у тому числі 1 доктор наук, професор і 49 кандидатів наук, доцентів.

  • Інженерно-педагогічний факультет.

Готує бакалаврів із 6 напрямів: «Професійна освіта (інженерна та комп'ю-терна графіка)», «Професійна освіта (комп'ютерні технології в управлінні та навчанні)», «Професійна освіта. (комп'ю-терні технології)», «Професійна освіта (експлуатація та ремонт місцевого та автомобільного транспорту)», «Професійна освіта (транспорт)», «Технологічна освіта»; спеціалістів із 2 спеціальностей: «Профе-сійна освіта (комп'ютерні технології)», «Технологічна освіта» і магістрів із 2 спеці-альностей: «Професійна освіта (комп'ютер-ні технології)», «Технологічна освіта». На факультеті діють 3 кафедри, на яких працюють 32 викладачі, у тому числі 5 докторів наук, професорів і 21 кандидат наук, доцент.

  • Історичний факультет.

Готує бакалаврів із 1 напряму: «Історія»; спеціалістів зі спеціальності: «Історія» і магістрів зі спеціальності: «Історія». На факультеті діють 4 кафе-дри, на яких працюють 43 викладачі, у тому числі 7 докторів наук, професорів і 35 кандидатів наук, доцентів.

  • Факультет фізичного виховання.

Готує бакалаврів із 3 напрямів: «Здоров'я людини», «Спорт», «Фізичне виховання»; спеціалістів із 3 спеціальностей: «Спорт», «Фізична реабілітація», «Фізичне вихован-ня» і магістрів із 2 спеціальностей: «Фізи-чна реабілітація», «Фізичне виховання». На факультеті діють 5 кафедр, на яких працюють 43 викладачі, в тому числі 2 доктори наук, професори і 24 кандидати наук, доценти.

  • Фізико-математичний факультет.

Готує бакалаврів із 4 напрямів: «Інформатика», «Математика», «Прикладна математика», «Фізика»; спеціалістів із 3 спеціальностей: «Інформатика», «Математика», «Фізика» і магістрів із 3 спеціальностей: «Інформатика», «Математика», «Фізика». На факультеті діють 4 кафедри, на яких працюють 42 викладачі, у тому числі 2 доктори наук, професори і 30 канди-датів наук, доцентів.

  • Факультет філології і журналістики.

Готує бакалаврів із 3 напрямів: «Журналістика», «Філологія. Українська мова і література», «Філологія, Мова і література (російська)»; спеціалістів з 3 спеціальностей: «Журналістика», «Українська мова і література», «Мова і література (російська)» і магістрів із 3 спеціальностей: «Журналістика», «Україн-ська мова і література», «Мова і література (російська)». На факультеті діють 7 кафедр, на яких працюють 63 викладачі, у тому числі 12 докторів наук професорів і 41 кандидат наук, доцент.

  • Хіміко-біологічний факультет.

Готує бакалаврів із 3 напрямів: «Біологія», «Здоров'я людини», «Хімія»; спеціалістів із 2 спеціальностей: «Біологія», «Хімія» і магістрів із 2 спеціальностей: «Біологія», «Хімія». На факультеті діють 5 кафедр, на яких працюють 33 викладачі, у тому числі 9 докторів наук професорів і 21 кандидат наук, доцент.

  • Центр післядипломної освіти.

Здійснює перепідготовку спеціалістів із повною вищою освітою з 16 спеціально-стей: «Початкова освіта», «Технологічна освіта», «Фізичне виховання», «Образотворче мистецтво», «Історія», «Українська мова і література», «Мова і література (англійська, німецька)», «Психологія», «Хімія», «Біологія», «Географія», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Математика», «Фізика», «Інформатика».

  • Центр довишівської підготовки.

Пріоритетними напрями роботи є такі: підготовка вступників до зовнішнього незалежного оцінювання знань з усіх шкільних дисциплін, проведення профорі-єнтаційної роботи з учнівською молоддю, здійснення початкової педагогічної підго-товки, створення умов для психологічної адаптації слухачів до ВНЗ.

  • Центр моніторингу якості освітніх послуг й сприяння працевлаштуванню студентів і випускників.

Основним його завданням є: підвищен-ня якості підготовки фахівців через здійсне-ння безперервного моніторингу навчальних досягнень студентів, вивчення потреб суспі-льства в освітніх послугах, змін попиту на окремі напрями та спеціальності відповідно до потреб ринку праці; створення умов для ефективної реалізації права студентів і випускників на працю; забезпечення випускників першим робочим місцем, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Хронологія[ред.ред. код]

Кременецько-Богоявленська колегія[ред.ред. код]

  • У 1620 році в місті Кременці створено братську школу, яка вела підготовку вчителів для інших братських шкіл.
  • У 1637 р. Петром Могилою братську школу реорганізовано у Кременецько-Богоявленську колегію, завданням якої була підготовка вчителів для братських шкіл Волині.

Кременецький колегіум[ред.ред. код]

  • У другій половині XVII ст. (після відходу Кременця до складу Речі Посполитої на місці Кременецько-Богоявленської колегії постав єзуїтський колегіум, в якому велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл.
  • У 1773 р. буллою «Dominus ас Redemptor» папи Климента XIV орден єзуїтів скасовано. Єзуїтський колегіум у Кременці закрито. Пізніше у приміщеннях колегіуму функціонували підокружна, а з 1783 р. окружна світські школи, остання з яких готувала вчителів.

Кременецький ліцей[ред.ред. код]

  • 1805 — на базі приміщень колегіуму Указом російського царя Олександра І, відкрито вищий навчальний заклад — Волинську гімназію вищих наук.
  • 1819 — Волинську гімназію було реорганізовано в Кременецько-Волинський ліцей.
  • 1833 — Кременецько-Волинський ліцей, після розгрому революційного польського руху, закрито. В його будинках розташовано Волинську духовну семінарію.

XX століття[ред.ред. код]

  • 1902 — на базі Волинської духовної семінарії створено Волинське єпархіальне жіноче училище, яке вело підготовку вчительок для початкових шкіл.
  • 1920 — Наказом головнокомандувача польською армією Ю. Пілдсудським від 27 травня юридично відновлено Кременецький ліцей. При ліцеї створено учительську семінарію (6 курсів, 86 хлопців і 120 дівчат) та гімназію ім. Т. Чацького.
  • 1935 — учительську семінарію ліцею реформовано в Педагогіум.
  • 1937 — відкрито педагогічний ліцей, у якому на 1939 рік діє 20 навчальних закладів.
  • 1940 — постановою Ради Народних Комісарів від 15 квітня на колишній ліцейній базі, відкрито учительський інститут, у якому вперше заняття розпочалися українською мовою.
  • 1942—1944 — під час Німецько-радянської війни викладачі та студенти замінили аудиторії та книги на окопи та гвинтівки.
  • 1944 — у вересні Кременецький інститут знову відкрито для студентів.
  • 1950 — Рада Міністрів України постановою від 4 серпня реорганізувала Кременецький учительський інститут у педагогічний.
  • 1969 — педагогічний інститут перебазовано до Тернополя.

Відомі особи[ред.ред. код]

Ректори[ред.ред. код]

Науковці[ред.ред. код]

Випускники[ред.ред. код]

  • Іван Шкварло (нар. 1988) — український парафутболіст, майстер спорту міжнародного класу.
  • Олег Юзчишин (нар. 1948) — український спортивний діяч, заслужений працівник фізичної культури і спорту України;
  • Олена Підгрушна (нар. 1987) — спортсменка, майстер спорту України міжнародного класу, золота призерка чемпіонату світу з біатлону 2013.
  • Василь Махно (нар. 1964) — український поет, есеїст, перекладач, літературознавець. 

Нагороди та репутація[ред.ред. код]

  • 2000 — за результатами рейтингу вищих закладів освіти України університет нагороджено Дипломом лауреата.
  • 2001 — на Міжнародному Академічному Рейтингу популярності «Золота Фортуна» університет нагороджено Дипломом лауреата.
  • 2002 — на Міжнародному Академічному Рейтингу популярності «Золота Фортуна» в номінації: «Навчальний заклад — як гарант професійної підготовки майбутніх викладачів» університет нагороджено Дипломом лауреата.
  • 2010 — у конкурсі Програма рівних можливостей та прав жінок України університет нагороджено Дипломом переможця конкурсу на створення кафедр ґендерних студій.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]