Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
університет
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
ТНПУ
49°32′46″ пн. ш. 25°33′55″ сх. д. / 49.54611500002777547° пн. ш. 25.56529800002777719° сх. д. / 49.54611500002777547; 25.56529800002777719Координати: 49°32′46″ пн. ш. 25°33′55″ сх. д. / 49.54611500002777547° пн. ш. 25.56529800002777719° сх. д. / 49.54611500002777547; 25.56529800002777719
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Тернопіль
Засновано 1940
Ректор Буяк Богдан Богданович
Студентів: 7209
Веб-сайт: tnpu.edu.ua
Адреса: 46027, м.Тернопіль,вул Максима Кривоноса, 2

Терно́пільський націона́льний педагогі́чний університе́т і́мені Володи́мира Гнатюка́ (офіційна скорочена назва ТНПУ) — заклад вищої освіти зі статусом національного в Тернополі.

Відомості про університет[ред. | ред. код]

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка — в трійці кращих педагогічних вищих навчальних закладів України, лідер серед вишів за індексом прозорості, перший в області у 2019 році за кількістю місць державного замовлення та за кількістю працевлаштованих випускників. 

Університет надає можливість фахового оволодіння спеціальностями та спеціалізаціями, що дозволяє випускникам університету впевненіше почувати себе на ринку праці; створює умови для оволодіння інноваційними педагогічними та інформаційними технологіями.

У його складі десять факультетів: хіміко-біологічний, фізико-математичний, інженерно-педагогічний, географічний, історичний факультет, факультет фізичного виховання, факультет філології й журналістики, факультет мистецтв, факультет іноземних мов, факультет педагогіки й психології, Центр довузівської підготовки.

Система безперервної освіти[ред. | ред. код]

В університеті реалізовано систему безперервної освіти: бакалавратура, магістратура, аспірантура, докторантура. Діє 5 спеціалізованих вчених рад, у тому числі три докторські. Навчальний процес і дозвілля планується за принципом студентоцентризму.

За роки свого існування виш підготував близько 70 тисяч випускників. На 37 кафедрах університету працюють понад 400 науково-педагогічних працівників. В університеті навчається близько шести тисяч студентів. Цього року студентські лави поповнило більш ніж 2000 першокурсників.

Університет приділяє велику увагу академічній доброчесності, у виші ухвалено Кодекс Честі.

В університеті діє комп'ютерна мережа (більше, ніж півтори тисячі комп'ютерів), укомплектовано 40  комп'ютерних класів. До послуг охочих — читальний зал електронних ресурсів, абонементи та читальні зали університетської наукової бібліотеки, зал синхронного перекладу.

Заняття проводяться у восьми навчальних корпусах, у сучасних навчальних аудиторіях та кабінетах. У студмістечку обладнано п'ять гуртожитків. Популярністю користуються спортивні тренажери, стадіон, легкоатлетичний манеж, шість спортивних залів, біологічний і географічний стаціонар.

Студенти та викладачі мають чисельні наукові, навчальні, мистецькі та спортивні відзнаки, багато подорожують. В університеті діє студентське самоврядування, створено Студентський Уряд.

Міжнародна співпраця[ред. | ред. код]

Має місце співпраця із зарубіжними вишами-партнерами, зокрема з Вищою педагогічною школою Карінтії імені В. Франкеля (Австрія), Саскачеванським університетом та університетом Ватерлоо (Канада), Варшавським університетом, Вищою Лінгвістичною Школою міста Ченстохова, Академією Яна Длугоша (Польща), Південно-Чеським університетом у м. Чеське Будейовіце (Чехія). Сьогодні діє 35 угод про співпрацю з університетами Європи, Канади та США.

Реалізується програма подвійних дипломів. Підписано договір про співробітництво із Вищою лінгвістичною школою та Академією Длугоша у місті Ченстохова, що передбачає можливість паралельного навчання в Польщі й отримання нашими студентами дипломів двох закладів.

Активно ведеться позанавчальна робота з молоддю. Традиційними є посвяти першокурсників у студенти, «Гостини в ТНПУ», конкурси талантів, дні факультетів, фестивалі КВН, гуморини, екологічні та природоохоронні заходи, спортивні змагання. У квітні 2018 року, відзначаючи День університету, студенти провели унікальний флешмоб «Україна єдина!» і встановили відразу два рекорди: «Найбільша кількість осіб, залучених до зображення карти України» та «Найбільша кількість осіб, залучених до зображення назви вищого навчального закладу». У лютому 2019 року до Дня закоханих студенти встановили ще один рекорд Тернополя — наймасовіше виконання пісні «Червона рута» (1300 студентів). У червні 2018 року магістранти факультету мистецтв започаткували Алею мистецтв, створивши скульптурну композицію «Лукаш і Мавка» біля головного корпусу університету, у грудні 2019 року відкрили ще одну композицію — «Мислитель».

Благодійництво[ред. | ред. код]

Велика увага надається благодійництву, проводяться різноманітні акції, діють волонтерські групи. До прикладу, студенти історичного факультету ще з 2014 року плетуть маскувальні сітки — станом на початок 2020 року на Схід України відправлено вже понад 9500 квадратних метрів. В умовах загрози, пов'язаною зі стрімким поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 в Україні, студенти та працівники ТНПУ проявили ініціативу допомагати та підтримувати матеріально населення регіону у боротьбі із пандемією: шиють тканинні захисні пов'язки та за допомогою 3-D принтера друкуються захисні щитки багаторазового використання, перехідники для апаратів штучної вентиляції легень та компоненти противірусних масок та систем дихання. Крім того, наші студенти стали засновниками Всеукраїнського порталу допомоги людям під час Covid-19, а працівники перерахували п'ятиденний заробіток для допомоги в боротьбі з пандемією, що в загальному становить близько мільйона гривень.

Спорт[ред. | ред. код]

На базі університету функціонують три професійні команди з футболу, гандболу та волейболу. Значними є спортивні успіхи наших студентів. Футбольна команда «Тернопіль-Педуніверситет» — володар Кубка Тернополя 2019 р., ІІІ «Кубка патріотів», впевнено очолює турнірну таблицю чемпіонату України з футболу серед команд ЗВО, єдина студентською командою, яка вигравала чемпіонат Європи, цьогоріч здобула «срібло» в Іспанії. Лідер ФК «Тернопіль-Педуніверситет» Юрій Заставецький визнаний кращим гравцем у студентському футболі на церемонії нагородження «Футбольні зірки України-2019». Магістрантка Ірина Коляденко здобула срібну медаль Чемпіонату світу з боротьби в Нур-Султані. Всесвітньо відомий золотий призер студент-параолімпієць Тарас Радь став переможцем і володарем Кубку світу з біатлону в Саппоро (Японія).

Ректором ТНПУ від 2017 року є професор Буяк Богдан Богданович.

Факультети[ред. | ред. код]

В університеті діють:

Факультет педагогіки і психології[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів із спеціальностей: «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Соціальна робота», «Спеціальна освіта (Логопедія)», «Початкова освіта», «Дошкільна освіта», «Психологія»; і магістрів із спеціальностей: «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота», «Інклюзивна освіта», «Початкова освіта», «Психологія», «Менеджмент».

На факультеті діють 9 кафедр, на яких працюють 76 викладачів, у тому числі 8 докторів наук, професорів і 52 кандидати наук, доценти.

Факультет мистецтв[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів із 4 напрямів: «Дизайн», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Театральне мистецтво»; спеціалістів із 4 спеціальнос-тей: «Дизайн», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Театральне мистецтво» і магістрів зі спеціальності «Музичне мистецтво».

На факультеті діють 4 кафедри, на яких працюють 46 викладачів, у тому числі 4 доктори наук, професори і 19 кандидатів наук, доцентів.

Географічний факультет[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів із 3 напрямів: Географія", «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», «Туризм»; спеціалістів із 3 спеціально-стей: «Географія», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Туризмознавство» і магістрів із 3 спеціальностей: «Географія», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Туризмознавство».

На факультеті діють 4 кафедри, на яких працюють 38 викладачів, у тому числі 4 доктори наук, професори і 24 кандидати наук, доценти.

Факультет іноземних мов[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів із 4 напрямів: «Філологія. Мова і література (англійська, німецька, французька)», «Філологія (переклад)»; спеціалістів із 4 спеціальностей: «Мова і література (англійська, німецька, французька)», «Переклад» і магістрів із 4 спеціальностей: «Мова і література (англійська, німецька, французька)», «Переклад».

На факультеті діють 6 кафедр, на яких працюють 94 викладачі, у тому числі 1 доктор наук, професор і 49 кандидатів наук, доцентів.

Інженерно-педагогічний факультет[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів із 6 напрямів: «Професійна освіта (інженерна та комп'ютерна графіка)», «Професійна освіта (комп'ютерні технології в управлінні та навчанні)», «Професійна освіта. (комп'ютерні технології)», «Професійна освіта (експлуатація та ремонт місцевого та автомобільного транспорту)», «Професійна освіта (транспорт)», «Технологічна освіта»; спеціалістів із 2 спеціальностей: «Професійна освіта (комп'ютерні технології)», «Технологічна освіта» і магістрів із 2 спеціальностей: «Професійна освіта (комп'ютерні технології)», «Технологічна освіта».

На факультеті діють 3 кафедри, на яких працюють 32 викладачі, у тому числі 5 докторів наук, професорів і 21 кандидат наук, доцент.

Історичний факультет[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів із 1 напряму: «Історія»; спеціалістів зі спеціальності: «Історія» і магістрів зі спеціальності: «Історія».

На факультеті діють 4 кафедри, на яких працюють 43 викладачі, у тому числі 7 докторів наук, професорів і 35 кандидатів наук, доцентів.

Факультет фізичного виховання[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів із 3 напрямів: «Здоров'я людини», «Спорт», «Фізичне виховання»; спеціалістів із 3 спеціальностей: «Спорт», «Фізична реабілітація», «Фізичне виховання» і магістрів із 2 спеціальностей: «Фізична реабілітація», «Фізичне виховання».

На факультеті діють 5 кафедр, на яких працюють 43 викладачі, у тому числі 2 доктори наук, професори і 24 кандидати наук, доценти.

Фізико-математичний факультет[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів із 4 напрямів: «Інформатика», «Математика», «Прикладна математика», «Фізика»; спеціалістів із 3 спеціальностей: «Інформатика», «Математика», «Фізика» і магістрів із 3 спеціальностей: «Інформатика», «Математика», «Фізика».

На факультеті діють 4 кафедри, на яких працюють 42 викладачі, зокрема 2 доктори наук, професори і 30 кандидатів наук, доцентів.

Факультет філології і журналістики[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів із 3 напрямів: «Журналістика», «Філологія. Українська мова і література», «Філологія, Мова і література (російська)»; спеціалістів з 3 спеціальностей: «Журналістика», «Українська мова і література», «Мова і література (російська)» і магістрів із 3 спеціальностей: «Журналістика», «Українська мова і література», «Мова і література (російська)».

На факультеті діють 7 кафедр, на яких працюють 63 викладачі, у тому числі 12 докторів наук професорів і 41 кандидат наук, доцент.

Хіміко-біологічний факультет[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів із 3 напрямів: «Біологія», «Здоров'я людини», «Хімія»; спеціалістів із 2 спеціальностей: «Біологія», «Хімія» і магістрів із 2 спеціальностей: «Біологія», «Хімія».

На факультеті діють 5 кафедр, на яких працюють 33 викладачі, у тому числі 9 докторів наук професорів і 21 кандидат наук, доцент.

Центр післядипломної освіти[ред. | ред. код]

Здійснює перепідготовку спеціалістів із повною вищою освітою з 16 спеціальностей: «Початкова освіта», «Технологічна освіта», «Фізичне виховання», «Образотворче мистецтво», «Історія», «Українська мова і література», «Мова і література (англійська, німецька)», «Психологія», «Хімія», «Біологія», «Географія», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Математика», «Фізика», «Інформатика».

Центр довузівської підготовки[ред. | ред. код]

Пріоритетними напрями роботи є такі: підготовка вступників до зовнішнього незалежного оцінювання знань з усіх шкільних дисциплін, проведення профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю, здійснення початкової педагогічної підготовки, створення умов для психологічної адаптації слухачів до ЗВО.

Центр моніторингу якості освітніх послуг й сприяння працевлаштуванню студентів і випускників[ред. | ред. код]

Основним його завданням є: підвищення якості підготовки фахівців через здійснення безперервного моніторингу навчальних досягнень студентів, вивчення потреб суспільства в освітніх послугах, змін попиту на окремі напрями та спеціальності відповідно до потреб ринку праці; створення умов для ефективної реалізації права студентів і випускників на працю; забезпечення випускників першим робочим місцем, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Хронологія[ред. | ред. код]

Кременецько-Богоявленська колегія[ред. | ред. код]

  • У 1620 році в місті Кременці створено братську школу, яка вела підготовку вчителів для інших братських шкіл.
  • У 1637 р. Петром Могилою братську школу реорганізовано у Кременецько-Богоявленську колегію, завданням якої була підготовка вчителів для братських шкіл Волині.

Кременецький колегіум[ред. | ред. код]

  • У другій половині XVII ст. (після відходу Кременця до складу Речі Посполитої на місці Кременецько-Богоявленської колегії постав єзуїтський колегіум, в якому велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл.
  • У 1773 р. буллою «Dominus ас Redemptor» папи Климента XIV орден єзуїтів скасовано. Єзуїтський колегіум у Кременці закрито. Пізніше у приміщеннях колегіуму функціонували підокружна, а з 1783 р. окружна світські школи, остання з яких готувала вчителів.

Кременецький ліцей[ред. | ред. код]

  • 1805 — на базі приміщень колегіуму Указом російського царя Олександра І, відкрито вищий навчальний заклад — Волинську гімназію вищих наук.
  • 1819 — Волинську гімназію було реорганізовано в Кременецько-Волинський ліцей.
  • 1833 — Кременецько-Волинський ліцей, після розгрому революційного польського руху, закрито. В його будинках розташовано Волинську духовну семінарію.

XX століття[ред. | ред. код]

  • 1902 — на базі Волинської духовної семінарії створено Волинське єпархіальне жіноче училище, яке вело підготовку вчительок для початкових шкіл.
  • 1920 — Наказом головнокомандувача польською армією Ю. Пілдсудським від 27 травня юридично відновлено Кременецький ліцей. При ліцеї створено учительську семінарію (6 курсів, 86 хлопців і 120 дівчат) та гімназію ім. Т. Чацького.
  • 1935 — учительську семінарію ліцею реформовано в Педагогіум.
  • 1937 — відкрито педагогічний ліцей, у якому на 1939 рік діє 20 навчальних закладів.
  • 1940 — постановою Ради Народних Комісарів від 15 квітня на колишній ліцейній базі, відкрито учительський інститут, у якому вперше заняття розпочалися українською мовою.
  • 1942—1944 — під час Німецько-радянської війни викладачі та студенти замінили аудиторії та книги на окопи та гвинтівки.
  • 1944 — у вересні Кременецький інститут знову відкрито для студентів.
  • 1950 — Рада Міністрів України постановою від 4 серпня реорганізувала Кременецький учительський інститут у педагогічний.
  • 1969 — педагогічний інститут перебазовано до Тернополя.
  • 1997 — Кабінет Міністрів України постановою від 9 червня створив Тернопільський державний педагогічний університет. [1]
  • 2004 — університетові надано статус «Національний»[2].

Відомі особи[ред. | ред. код]

Ректори[ред. | ред. код]

Науковці[ред. | ред. код]

  • Володимир Кравець — український вчений-математик, педагог, громадський діяч. Доктор педагогічних наук , професор , член-кореспондент Академії педагогічних наук України. Заслужений працівник освіти України.
  • Богдан Буяк — український науковець, громадський діяч, політолог. Доктор філософських наук. Ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
  • Григорій Терещук — доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України

Випускники[ред. | ред. код]

  • Володимир Кравець (нар.1947) — український вчений-математик, педагог, громадський діяч. Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України. Заслужений працівник освіти України.
  • Богдан Буяк (нар.1974) — український науковець, громадський діяч, політолог. Доктор філософських наук. Ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
  • Борис Заверуха (нар.1927) — український ботанік-систематик, флорист, доктор біологічних наук, професор.
  • Олег Юзчишин (нар. 1948) — український спортивний діяч, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
  • Ігор Побер (нар.1968) — український політик, спортсмен (бодибілдинг, пауерліфтинг), народний депутат України VIІ та VIІІ скликань, віце-президент федерації бодибілдингу України
  • Олена Підгрушна (нар. 1987) — спортсменка, майстер спорту України міжнародного класу, золота призерка чемпіонату світу з біатлону 2013.
  • Василь Махно (нар. 1964) — український поет, есеїст, перекладач, літературознавець.
  • Анатолій Вихрущ (нар.1955) — український вчений в галузі педагогіки, громадський діяч. Доктор педагогічних наук (1994).
  • Анатолій Зінкевич (нар.1953) — український церковний діяч, митрофорний протоієрей Православної Церкви України. Засновник Тернопільського Свято-Троїцького духовного центру імені Данила Галицького.
  • Василь Грубінко (нар.1959) — український вчений-біолог, педагог. Доктор біологічних наук (1995), професор (1999). Дійсний член Екологічної академії України (2000). Віце-президент Гідроекологічного товариства України.
  • Михайло Цимбалюк (нар.1964) — генерал-лейтенант міліції, народний депутат України, доктор юридичних наук, професор,  Заслужений юрист України, Почесний громадянин міст Бучач, Підволочиськ та Монастириська Тернопільської області.
  • Сергій Ухачевський (нар.1966) — український письменник, сценарист, журналіст, продюсер, менеджер.
  • Олег Барна (нар. 1967) — український громадсько-політичний діяч, правозахисник, педагог. Народний депутат України 8-го скликання.
  • Ростислав Семків (нар.1975) — український письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, видавець, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
  • Степан Барна (нар. 1978) — український громадсько-політичний діяч. Народний депутат України 8-го скликання. Голова Тернопільської ОДА (від 2 квітня 2015 до 11 червня 2019).
  • Олег Собчук (нар.1980) — український рок-музикант, засновник і фронтмен українського рок-гурту СКАЙ. Член спілки авторів України.
  • Іван Шкварло (нар. 1988) — український парафутболіст, майстер спорту міжнародного класу.
  • Дмитро Підручний (нар.1991) — український біатлоніст, чемпіон світу, чемпіон Європи, чемпіон та призер Зимової Універсіади, призер чемпіонатів Європи з біатлону, учасник та призер етапів кубка світу з біатлону.
  • Юрій Матевощук (нар.1991) — український поет, перекладач, засновник поетичного конкурсу «Dictum». Наймолодший на Тернопільщині член Національної спілки письменників України.
  • Олександр Хома (нар.1996) — спортсмен, спортивний волонтер, громадський діяч, співзасновник ГО «Творчий простір ОРЕЛІ», представник команди освітнього проєкту «Здорове харчування для дітей», співзасновник та заступник голови ГО «Я ДОНОР».

Нагороди та репутація[ред. | ред. код]

  • 2000 — за результатами рейтингу вищих закладів освіти України університет нагороджено Дипломом лауреата.
  • 2001 — на Міжнародному Академічному Рейтингу популярності «Золота Фортуна» університет нагороджено Дипломом лауреата.
  • 2002 — на Міжнародному Академічному Рейтингу популярності «Золота Фортуна» в номінації: «Навчальний заклад — як гарант професійної підготовки майбутніх викладачів» університет нагороджено Дипломом лауреата.
  • 2010 — у конкурсі Програма рівних можливостей та прав жінок України університет нагороджено Дипломом переможця конкурсу на створення кафедр ґендерних студій.
  • 2013 — за підсумками Національної системи рейтингового оцінювання став ЛІДЕРОМ серед вищих навчальних закладів України.
  • 2017 — у консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів України серед педагогічних навчальних закладів університет посів третє місце.
  • 2018 — у конкурсі "Народний бренд -2018" серед вищих навчальних закладів університет посів перше місце.
  • 2020 — у рейтингу педагогічних закладів вищої освіти України за версією МОН університет посів перше місце.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]