Конюхи (Козівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Конюхи.
село Конюхи
Краєвид села (фото до 1914 року)
Краєвид села (фото до 1914 року)
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Козівський
Рада/громада Конюхівська сільська рада
Код КОАТУУ 6123084801
Облікова картка Конюхи 
Основні дані
Засноване до 1440
Населення 2 600
Територія 0,513 км²
Густота населення 5068,23 осіб/км²
Поштовий індекс 47612
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°33′37″ пн. ш. 25°03′09″ сх. д. / 49.56028° пн. ш. 25.05250° сх. д. / 49.56028; 25.05250Координати: 49°33′37″ пн. ш. 25°03′09″ сх. д. / 49.56028° пн. ш. 25.05250° сх. д. / 49.56028; 25.05250
Середня висота
над рівнем моря		 338 м[1]
Водойми річка Корса
Відстань до
районного центру		 35 км
Найближча залізнична станція Зборів
Відстань до
залізничної станції		 20 км
Місцева влада
Адреса ради 47612, с.Конюхи, вул.Центральна, 102
Карта
Конюхи. Карта розташування: Україна
Конюхи
Конюхи
Конюхи. Карта розташування: Тернопільська область
Конюхи
Конюхи
Locator Dot2.gif
Розташування села Конюхи

Коню́хи — село Козівського району Тернопільської області. Розташоване на річках Корса і Конюхи, на північному заході району. Центр сільради, якій підпорядковані села Заберізки й Залісся.

Назва[ред. • ред. код]

Назва села, ймовірно, походить від роду селянських робіт «в хосен» засновника села[2]. До сільських робіт належала служба нагляду над кінськими табунами на королівських чи панських землях. Було чотири роди тієї служби: конюхи — доглядали робочих коней, стадні — наглядали над кіньми, якими селяни обробляли власні поля, але коні належали панові; конокормці — селяни мали прогодовувати панські коні; кобильники — наглядали над табунами.

Географія[ред. • ред. код]

Село розташоване на межі Поділля і Опілля.

Історія[ред. • ред. код]

Перша писемна згадка — 1440 як містечко, котре виникло на місці княжого Корсина (Корсіва).

1530 Конюхи — власність С. Вендлінського, який збудував тут замок. 1586 Конюхи згадані в «Поморянській хроніці» у зв'язку з так званою «конюхівською авантюрою», коли С. Вендлінський вчинив збройний напад на села Ходовчик та Хоробрів; у бою брали участь озброєні конюхівські жінки.

Після цієї події Конюхи — власність А. Сенявського.

1626 року внаслідок нападу татар містечко було зруйноване на 56%[3]. 1770 село — власність А. Любомирської, згодом Потоцьких.

За часів Австро-Угорської імперії — центр округи.

Влітку 1917 поблизу Конюх і села Куропатники відбувся великий бій УСС із російськими військами.

Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» й інші українські товариства й організації.

Населення[ред. • ред. код]

Населення села в минулому[4]:

Рік Число осіб Українців
греко-католиків		 Поляків та
римо-католиків		 Польських
колоністів		 Євреїв
1900 3103 2658 287 0 137
1939 ▲ 4470 ▲ 3770 ▲ 320 30 ▼ 30

У 2001 році в селі проживало 2600 осіб.

Мова[ред. • ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,92
російська 0,04
молдовська 0,04

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Релігія[ред. • ред. код]

Є церкви Зіслання святого Духа (1607, дерев'яна), Успіння Пресвятої Богородиці (1770, мурована), 4 каплиці.

Пам'ятки[ред. • ред. код]

Насипано братську могилу 143 воїнів РА, які загинули при звільненні села (1967)[6], могили УСС, членів ОУН, вояків УПА, встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та проголошення незалежності України (1993).

Соціальна сфера[ред. • ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ та І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, відділення зв'язку, торговельні заклади, є народний аматорський хор «Корса».

Відомі люди[ред. • ред. код]

Народилися[ред. • ред. код]

Проживали[ред. • ред. код]

Література[ред. • ред. код]

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ Прогноз погоди в с. Конюхи (Тернопільська область)
  2. ↑ Проф. О. М. Леонтович. Сельскіе промишленники в Литовско-русском государстве. Варшавскій університет., Ізвестія 1897 г., том 4-8, стор. 130.
  3. ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
  4. ↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  6. ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
  7. ↑ Мороз, Володимир (13 січня 2015 р.). Різдво, Щедрий Вечір і вчений-парох. risu.org.ua (ua). Процитовано 2018-04-04. 
Flag of Kozivskiy Raion in Ternopil Oblast.gif Населені пункти Козівського району
Смт:
Села:
Августівка • Бартошівка • Бишки • Будилів • Будова • Велика Плавуча • Великий Ходачків • Веснівка • Вибудів • Вимислівка • Вівся • Вікторівка • Геленки • Глинна • Горби • Городище • Дворище • Денисів • Дибще • Дмухівці • Драгоманівка • Заберізки • Залісся • Золота Слобода • Золочівка • Ішків • Йосипівка • Кальне • Козівка • Конюхи • Криве • Купчинці • Маковисько • Мала Плавуча • Медова • Млинці • Олесине • Плоске • Плотича • Покропивна • Потік • Росохуватець • Сеньків • Слобідка • Таурів • Теофіпілка • Уритва • Хоробрів • Хоростець • Ценів • Цицори • Щепанів • Яструбове
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конюхи_(Козівський_район)&oldid=22418366