Конус (значення)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
- Конус (геометрія) — геометричне тіло, отримане шляхом об'єднання всіх променів, що виходять з однієї точки — вершини конуса, і таких що проходять через довільну плоску поверхню.
- Конус руйнування або конус струсу (геологія) — конусоподібне ущільнення матеріалу внаслідок його удару твердим предметом чи падіння на твердий предмет.
- Конус — одна із сигнальних фігур.
- Дорожній конус (транспорт) — пластиковий маячок оранжевого кольору, який виставляється на проїзній частині для означення перешкоди.
- Інструментальний конус — конічний хвостовик різального інструменту (свердло, зенкер, фреза, розвертка, затискний патрон) і конічний отвір відповідного розміру (гніздо) в шпинделі чи задній бабці токарного верстата.
- Конус винесення — форма рельєфу, утворена накопиченням пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним або тимчасовим водотоком біля нижнього кінця яру, балки або долини.
- Конус Маха — область локалізації звукових хвиль у середовищі, генерованих об'єктом, в умовах їх відносного руху на надзвукових швидкостях.
- Конуси, або Conidae — родина черевоногих молюсків ряду Hypsogastropoda.
- Вулканічний конус