Костел святого Войцеха (Краків)

Костел святого Войцеха
Kościół św. Wojciecha
	Церква святого Войцеха
	50°03′38″ пн. ш. 19°56′16″ сх. д. / 50.06083333002777636° пн. ш. 19.93777778002777978° сх. д.Координати: 50°03′38″ пн. ш. 19°56′16″ сх. д. / 50.06083333002777636° пн. ш. 19.93777778002777978° сх. д.
Тип споруди	церква
Сучасний статус	чинна
Розташування	Республіка Польща, Краків
Початок будівництва	II пол. XI ст.
Стиль	романізм, бароко
Належність	РКЦ
Єпархія	Краківська архідієцезія
Стан	об'єкт культурної спадщини Польщі
Епонім	Адальберт Празький
Присвячення	Адальберт Празький
Вебсайт	wojciechnarynku.pl
	Костел святого Войцеха (Краків) (Польща)
	Костел святого Войцеха у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Костел святого Войцеха.

Костел свято́го Во́йцеха (пол. Kościół św. Wojciecha) — римо-католицький храм у центрі Кракова, розташований у Старому Місті на Площі Ринок. Один із найменших, а також із найдавніших костелів міста, походить з XI століття. Первинно був споруджений у романському стилі, проте в XVII і XVIII століттях перебудований у стилі бароко.

Названий ім'ям святого Войцеха — єпископа-місіонера із Чехії, який, за традицією, проголошував у цьому місці проповіді дорогою до Пруссії (нині — північні терени Польщі), куди був посланий, щоб охрестити її мешканців. Там зазнав мученицької смерті й став першим покровителем Польщі. Впродовж віків костел був місцем проголошення Божого Слова, 1453 року при ньому говорив проповіді святий Ян Капістран, великий проповідник Середньовіччя.

У головному вівтарі є образ Матері Божої — копія римської ікони Матері Божої Salus Populi Romani.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з традицією, на місці, де нині розташований костел, провадив проповіді святий Войцех. На пам'ять про це було споруджено дерев'яну церкву. Під час археологічних розкопок виявлені залишки попередньої будівлі, зокрема цегла, котра походить з рубежу X та XI століть. Нинішня романська святиня постала в 2-й половині XI століття — на початку XII століття. У 1404 році завдяки єпископу Петру Вишову Радолінському храм став парафіяльним для Університету. На початку XVII століття після значної реконструкції будівля набула барокового вигляду: було піднято стіни, цілу споруду накрили куполом, романські стіни поштукатурено, а також зроблено новий вихід із західної сторони. Реконструкцією керував професор Валентій Фонтана, а також о. Себастьян Мірош. У 1711 році добудовано захристя, а 1778 — каплицю блаженного Вінцента Кадлубека.

Будівля однонавна, накрита еліптичним куполом, з прямо закритим вівтарем. До нави прилягають дві ніші (пастофорія). З півночі до храму прилягає захристя у формі, наближеній до напівкруглої апсиди, з півдня — прямокутна каплиця Кадлубека. Перед входом до костелу — пізньобароковий портал (2 половина XVIII століття). Оформлення інтер'єру — барокове, походить з ІІ пол. XVIII століття. Над головним вівтарем є ікона Богородиці Маджоре з XVII століття. Купол був поліхромований у недавньому часі Евгеніушем Чухорським.

У підземеллі розташована музейна експозиція, присвячена історії Площі Ринок.