Краснянський Михайло Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Краснянський Михайло Юхимович
Народився4 жовтня 1942(1942-10-04) (82 роки)
місто Махачкала Дагестан СРСР СРСР
КраїнаСРСР СРСР (1942–1991)
Україна (1991–2007)
США США (з 2007)
Діяльністьпедагог, учасник КВК
Alma materДонецький політехнічний інститут (нині ДонНТУ)
Галузьекологічна та техногенна безпека
ЗакладДВНЗ ДонНТУ
Посадапрофесор
Вчене званняЧлен-кореспондент Академії технологічних наук України (2001 р.); Академік Європейської Академії Природних наук (2006 р., Ганновер, Німеччина)
Науковий ступіньдоктор хімічних наук
Відомий завдяки:вчений-еколог, активіст зеленого руху, публіцист

Краснянський Михайло Юхимович (англ. Mikhail Krasnyansky) (Краснянський Михайло Юхимович [Архівовано 17 лютого 2015 у Wayback Machine.]) — український науковець, хімік-технолог, працював на кафедрі прикладної екології та охорони навколишнього середовища Донецького національного технічного університету, доктор хімічних наук, член-кореспондент Академії технологічних наук України (2001 р.), академік Європейська Академія Природних наук [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (2006 р., Ганновер, Німеччина), експерт в галузі екологічної і техногенної безпеки, публіцист, є автором трьох підручників по екології, близько 150 наукових публікацій російською, українською та англійською мовами, 4-х патентів України [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] і більш двадцяти авторських свідоцтв; представляв Україну на міжнародних конференціях у США, Англії, Німеччини, В'єтнамі та ін країнах.

Директор науково-виробничої приватної фірми «Неохим».

З біографії

[ред. | ред. код]

Народився 4 жовтня 1942 року в місті Махачкала — в евакуації з м. Сталіно (нині Донецьк).

Батько — Юхим Мойсейович Краснянський, архітектор, очолював 20 років Сталінський (Донецький) Державний інститут проектування міст («Діпроград»), багато років був депутатом Сталінської, а потім Донецької облради; мати — Олена Семенівна (до шлюбу Елька Симха Одеська).

Закінчив Донецький політехнічний інститут (ДПІ, нині ДонНТУ), химіко-технологічній факультет, потім був залишений там викладачем кафедри загальної хімії.

У 1969 р. (у 26 років) захистив кандидатську дисертацію по теоретичній хімії. Був організатором і капітаном першої команди КВН ДПІ.

У 1971 р. був вигнаний з ДПІ по вказівці відділу науки і навчальних закладів Донецького обкому КПРС, причиною чого був його «антирадянський» гумор. [Архівовано 22 липня 2014 у Wayback Machine.] Був прийнятий старшим науковим співробітником в лабораторію хімічних засобів гасіння пожеж та вибухів ВНДІ гірничо-врятувальної справи (Донецьк), яку потім очолив. В процесі наукових досліджень вперше в світі дав повне теоретичне пояснення механізмам інгібірування горіння порошковими аерозолями (Krasnyansky M. Studies of fundamental physical-chemical mechanisms and processes of flame extinguishing by powder aerosols. — «Fire and Materials». — XXXII, 2008, p. 27-47).

У 1992 р. по цих дослідженнях захистив докторську дисертацію. Декілька років очолював приватну науково-виробничу компанію «Неохим», яка спеціалізувалася на утилізації відходів; компанія отримала грант урядового фонду США «Ecolinks».

У 1999 р. повернувся в ДонНТУ і працював там професором кафедри «Прикладна екологія». Є автором трьох популярних навчальних посібників по екології і енергозбереженню, понад 150 наукових публікацій. Вів в Донбасі активну публіцистичну та політичну діяльність, відстоюючи демократичні цінності, борючись з корупцією і забрудненням природного середовища; часто публікувався в місцевому друці Донецька, в київській газеті «День», в газеті «Obzor» (Чикаго, США). Був одним із засновників і керівників Донецької обласної організації Партія Зелених України.

У 2007 р. разом з сім'єю (дружина, син і дочка) емігрував в США, де продовжує наукову і публіцистичну діяльність.

Основні публікації

[ред. | ред. код]

Індекс цитування (Scopus Citation Database) - 128

Михайло Краснянський. Екологічна безпека (навчальний посібник). Видавництво «Кондор», Київ, 2018 р., 177 с. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

Михайло Краснянський. Енергозбереження (навчальний посібник). Видавництво "Кондор", Київ, 2018 р., 134 с. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

М. Е. Краснянский. Утилизация и рекуперация отходов. Учебное пособие. «Бурун и К.» (Харьков-Киев). 2007 г. (Издание 2-е). 287 стр.

Краснянский M.E. Порошковая пожаровзрывозащита. «Донбасс» (Донецк), 1994. — 152 с. [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Краснянский М. Е. Наша опасная квартира. — Безопасность жизнедеятельности (Москва). — 2006 г., N. 10, с. 1-16. [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]

Krasnyansky M. Remote extinguishing of large fires by powder aerosols. — Fire and Materials. — XXX, 2006, p. 371–382. [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.]

Krasnyansky M. Prevention and suppression of explosions in gas-air and dust-air mixtures using powder aerosol-inhibitor. — Journal of Loss Prevention in the Process Industries. — XIX, 2006, p. 729–735. [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.]

Krasnyansky M. Studies of fundamental physical-chemical mechanisms and processes of flame extinguishing by powder aerosols. — Fire and Materials. — XXXII, 2008, p. 27-47. [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.]

Krasnyansky M. Ecological Threats Caused by Improper Disposal and Incineration of Municipal Solid Waste. — International Review of Chemical Engineering. — Vol. 3, N. 1, 2011, p. 36-45. [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.]

Михаил Краснянский. Новый Исход. Издательство «Книга-Сефер», Израиль, 2018 г., 107 с. Ссылка для чтения в интернет-библиотеке [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

Михаил Краснянский. Неоконченная биография еврейской семьи (Царская Россия-СССР-Украина-США). «Бурун и К.» (Харьков). 2013 г. 95 стр.; «ЗебраЕ» (Москва), 2014 г. 200 стр.

Михаил Краснянский. Вертикаль власти. Изд. "Фолио", Харьков, Украина, 140 стр.

LCCN (Контрольный номер Библиотеки Конгресса США): (loc.gov [Архівовано 6 серпня 2021 у Wayback Machine.] at https://www.loc.gov/item/2020388201/ [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.])

Михаил Краснянский «Монолог Сперматозоида». Изд. ЛитРес, 2021 г.,260 с. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

Михаил Краснянский. Неоконченная биография еврейской семьи (Царская Россия-СССР-Украина-США). «Бурун и К.» (Харьков). 2013 г. 95 стр.; «ЗебраЕ» (Москва), 2014 г. 200 стр. [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]

Страница (файл) Михаила Краснянского на сайте Библиотеки Конгресса США [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

Персональний вебсайт

[ред. | ред. код]

www.mkrasnyansky.com [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.]; www.krasnynskyy.com [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.]

З творчого доробку

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2012 рік [Текст] / Донец. облдержадмін., упр. культури і туризму, Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської ; уклад. І. В. Гайдишева ; ред. Т. С. Литвин ; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко ; відп. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2011. — 113 с.
  • Зборщик, М. П. Відомі вчені технічної освіти і науки Донецького національного технічного університету (1921—2001) / М. П. Зборщик, Т. І. Овчаренко. — Донецьк, 2002.

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Краснянський_Михайло_Юхимович&oldid=43062196