Курська магнітна аномалія
| Курська магнітна аномалія | ||||
| 51°15′13″ пн. ш. 37°40′10″ сх. д. / 51.25361111113877399° пн. ш. 37.66944444447177176° сх. д. | ||||
| Тип | Магнітна аномалія | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна |
 Росія | |||
 Курська магнітна аномалія у Вікісховищі | ||||
Курська магнітна аномалія (КМА) — один з найбільших у світі басейнів з покладами багатих залізних руд. Розташована в межах Бєлгородської, а також Курської і Орловської областей Росії (частково — в районі Сіверської і Слобідської України).
Історія[ред. | ред. код]
Промислове освоєння КМА почато 1952 року.
Характеристика[ред. | ред. код]
Запаси залізної руди 250 млрд т, промислових категорій — 23,5 млрд т. В основі басейну залягають докембрійські кристалічні породи, перекриті осадовими породами фанерозою. Залізні руди представлені двома типами: багатими (вміст заліза 60-62%) й залізистими кварцитами (25,3%), які потребують збагачення. Розвідано 18 родовищ, експлуатують 4: Коробковське, Лебединське, Михайлівське і Стойленське. Запаси неокиснених залізистих кварцитів Лебединського родовища оцінені в 5,5 млрд т, що занесено в книгу Гіннеса.
Технологія розробки[ред. | ред. код]
Розробляється відкритим і підземним способами. Працює Лебединський, Стойленський і Михайлівський ГЗК і Оскольський електро-металургійний комбінат.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.