Кушнір Макар Олександрович
| Макар Олександрович Кушнір | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 10 серпня 1890 м. Черкаси |
| Смерть | 2 серпня 1951 (60 років).svg){kind=small} Бельгія |
| Поховання | Бельгія |
| Псевдо | «Богуш», «Б.Дніпрянський», «Я.Дуб», «Якименко» |
| Військова служба | |
Кушнір Макар Олександрович (1890, Черкаси — 1951, Бельгія) — журналіст, член Української Центральної Ради (1917-1918), один із співзасновників ОУН.
Народився у родині священика. У 1901—1909 роках навчався у Черкаській чоловічій гімназії. Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету.
Мав активну громадянську позицію. Під час перебування у Санкт-Петербурзі співпрацював із товариством «Джерело», був членом петроградської організації Української соціал-демократичної робітничої партії.
Автор ідеї створення на території царської Росії держави, поділеної за аналогією США на штати з великими автономними правами кожного штату.
Після поразки української революції у 1920-х роках Кушнір перебуває на еміграції.
У кінці 1920-х років став одним із засновників ОУН. Брав участь у І Конгресі ОУН у Відні (28 січня — 3 лютого 1929 року). Виступив із доповіддю «Економічні взаємини між Україною і Росією в СРСР». Обраний головним суддею організаційного суду ОУН і членом Проводу українських націоналістів (ПУН) (1929—1938). У Проводі відповідав за видання ОУН іноземними мовами. Брав участь у виробленні програмових засад ОУН. 1929—1934 роки — найбільша активність М.Кушніра як члена ОУН. У зв'язку з конфеденційністю його діяльності багато моментів з життя М.Кушніра залишаються до сьогодні білими плямами. Відомо, що він виконував спеціальні функції в ОУН, так у 1933 р. М.Кушнір зі спеціальною місією побував у низці держав Європи: Бельгії, Великій Британії, Німеччині, Фінляндії та Румунії, організовував пересилку патріотичної української літератури в тогочасну радянську Україну.
Після автомобільної катастрофи у Лондоні у квітні 1934 року повністю втратив зір.
Останні 17 років життя (1934—1951 роки) безвиїзно жив у Бельгії. Там, за однією з версій 2 серпня (за іншою — 16 вересня) 1951 року він помер, похований у містечку Помероль (селище у Франції (Бордо)).
Писав під псевдонімами: Богуш, В. Богуш, Якименко, Я. Дуб, Б. Дніпрянський, Мак тощо.
- Один із провулків Черкас названо на честь Макара Кушніра.[1]
- в квітні 2016-го у Черкасах відкрито пам'ятну дошку Макару Кушніру
- ↑ 14 черкаських вулиць змінили назви. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 11 травня 2016.
- Т. С. Осташко. Кушнір Макар Олександрович [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 547. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- М. Р. Посівнич. Кушнір Макар Олександрович [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Макар Кушнір — один із засновників ОУН
- Український тиждень. № 33-34. 13-26. 08.2010. Через Петербург — до українства [Архівовано 7 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- У Черкасах відкрили пам'ятну дошку Макару Кушніру [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- В. І. Головченко. Кушнір Макар Олександрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Кушнір Макар [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 802-803. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |