Лазарєв Микола Іванович (Герой Радянського Союзу)
Лазарєв Микола Іванович | |
---|---|
Народження | 18 липня 1926 Зілаїрський район |
Смерть | 28 січня 1998 (71 рік) Q4524757?, Подольський район, Московська область, Росія |
Поховання | Подольськ |
Країна | СРСР |
Партія | КПРС |
Звання | старший сержант |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Мико́ла Іва́нович Ла́зарєв (18 липня 1926, хутір Карама, Зілаїрський кантон, Башкирська АРСР[1] — 28 січня 1998) — автоматник моторизованого батальйону 24-ї танкової бригади 5-го танкового корпусу 3-ї ударної армії 2-го Прибалтійського фронту, єфрейтор, Герой Радянського Союзу (1990).
Останній уродженець башкирської землі, удостоєний звання Героя Радянського Союзу[2].
Народився в російській селянській родині. У 1931 його родину було розкуркулено і вислано на поселення в Сибір, у Толзос, що поблизу міста Новокузнецька Кемеровської області. Закінчив 10 класів.
У Червоній армії з вересня 1943 року, на фронтах Другої світової війни з липня 1944 року.
18 вересня 1944, будучи автоматником моторизованого батальйону 24-ї танкової бригади (5-й танковий корпус, 3-я ударна армія, 2-й Прибалтійський фронт), в бою за населений пункт Скудрес Латвійської РСР[3], відбиваючи контратаки противника, підтримувані важкими танками, протитанковою гранатою підбив головний «Тигр», чим забезпечив успішну атаку батальйону, що знищила не менше взводу гітлерівців. У листопаді 1944 був представлений до звання Героя Радянського Союзу, нагороджений орденом Слави III ступеня (16 листопада 1944).
У 1945 році демобілізований у званні старшого сержанта.
Після демобілізації працював у м. Новокузнецьку в кінотеатрі «Комунар» (у 1947—1948), закінчив металургійний технікум, на металообробному заводі, КМК, ЗСМК.
Член КПРС з 1953 року.
Останні роки жив у селищі Шишкін Ліс Подільського району Московської області. З 1985 старший інженер при Комісії агропромислового комплексу Ради Міністрів СРСР (Московська область).
Указом Президента СРСР від 5 травня 1990 року за мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років, Лазарєву Миколі Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 460046) і медалі «Золота Зірка» (№ 11606).
Помер у селищі Шишкін Ліс (нині — Москва).
- Герой Радянського Союзу (1990);
- орден Леніна (1990);
- два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (1945, 1985);
- орден Червоної Зірки (1945);
- орден Слави III ступеня (16 листопада 1944);
- медалі.
У селі Зілаїр Зілаїрського району Республіки Башкортостан Герою Радянського Союзу М. І. Лазарєву присвячений один зі стендів історико-краєзнавчого музею.
- Герои нашего времени (О Героях России — уроженцах и жителях Республики Башкортостан) / авт.-сост. Е. А. Смирнов. — Уфа: Китап, 2016. — 327 с. : илл. ISBN 978-5-295-06554-5. (рос.)
- Смирнов Е. А. Лазарев, Николай Иванович (Герой Советского Союза) // Башкирская энциклопедия / гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2020. — ISBN 978-5-88185-306-8.
- Лазарев Николай Иванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- ↑ Нині — Зілаїрського району Башкортостану.
- ↑ vatandash.ru/index.php?article=459
- ↑ Нині територія Менгельської волості Огрського краю Латвії.
- Народились 18 липня
- Народились 1926
- Уродженці Зілаїрського району
- Померли 28 січня
- Померли 1998
- Померли в Московській області
- Члени КПРС
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Слави III ступеня
- Персоналії:Новокузнецьк
- Радянські інженери
- Старші сержанти (СРСР)
- Уродженці Башкортостану