Лоуренс Пітер

Лоуренс Пітер
Народився	16 вересня 1919(1919-09-16) Ванкувер, Британська Колумбія, Канада
Помер	12 січня 1990(1990-01-12) (70 років) Палос-Вердес-Естейтс, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
Країна	Канада
Діяльність	психолог, викладач університету, педагог
Галузь	педагогіка і менеджмент
Alma mater	Університет Західного Вашингтонуd
Науковий ступінь	докторський ступінь
Знання мов	англійська
Заклад	Університет Південної Каліфорнії
Magnum opus	Принцип Пітера
Висловлювання у Вікіцитатах

Лоуренс Джонстон Пітер (англ. Laurence J. Peter) (16 вересня 1919 — 12 січня 1990) — канадський педагог та «ієрархіолог», найбільше відомий широкій громадськості завдячуючи формулюванню принципу Пітера.

Життєпис

Народився у Ванкувері (Британська Колумбія), онук Вільяма Герберта Стівса, засновника Стівстона (Британська Колумбія).

Свою кар’єру розпочав вчителем у Ванкувері 1941 року. 1963-го здобув ступінь доктора педагогічних наук у Вашингтонському державному університеті.

Переїхав до Каліфорнії 1966 року, де став ад'юнкт-професором освіти, директором Центру директивного навчання Евелін Фріден й координатором програм для дітей з емоційними розладами в Університеті Південної Каліфорнії.

Став широко відомим 1969 року після публікації «Принципу Пітера», співавтором якого є Реймонд Халл, також із Ванкувера, у якому стверджує: «В ієрархії кожен працівник прагне піднятися до свого рівня некомпетентності… Часом кожну посаду, як правило, займає працівник, некомпетентний для виконання своїх обов’язків… Роботу виконують ті працівники, які ще не досягли свого рівня некомпетентності». Принцип Пітера став одним із найглибших принципів менеджменту Університету Південної Каліфорнії (USC). Цей принцип часто цитується в Школі бізнесу USC Маршалла.

Інша його примітна цитата полягає в тому, що «найшляхетніша з усіх собак — це хот-дог; він годує руку, яка її кусає».

З 1985 року до своєї смерті у 1990 році Пітер відвідував перегони кінетичної скульптури в окрузі Гумбольдт, Каліфорнія, й брав участь в них. Запропонував нагороду для перегонів під назвою «Золотий динозавр», яку вручають щороку відтоді, як перша скульптурна машина вщент зламалася одразу після старту.

Помер від ускладнень інсульту у своєму будинку в Палос-Вердес-Естейтс, Каліфорнія, у віці 70 років.

Бібліографія

• Prescriptive Teaching. McGraw-Hill Education. 1965. ISBN 978-0070495753.
• The Peter Principle: Why Things Always Go Wrong. with Raymond Hull. William Morrow and Company. 1969. ISBN 978-0061699061.
• The Peter Prescription: How to Make Things Go Right. Bantam Books. 1972. ISBN 978-0553242812.
• Competencies for Teaching: Individual Instruction. Т. 1. Wadsworth Publishing. 1975.
• Competencies for Teaching: Classroom Instruction. Т. 2. Wadsworth Publishing. 1975. ISBN 978-0534003876.
• Competencies for Teaching: Therapeutic Instruction. Т. 3. Wadsworth Publishing. 1975. ISBN 978-0534003883.
• Competencies for Teaching: Teacher Education. Т. 4. Wadsworth Publishing. 1975. ISBN 0534003893.
• The Peter Plan, A proposal for survival. William Morrow and Company. 1976. ISBN 978-0688029722.
• Peter's Quotations: Ideas for Our Times. Collins Reference. 1977. ISBN 978-0688119096.
• Peter's People. William Morrow and Company. 1979. ISBN 978-0688034887.
• Peter's Almanac. William Morrow and Company. 1982. ISBN 978-0688016128.
• The Laughter Prescription. with Bill Dana. Ballantine Books. 1982. ISBN 978-0345353337.
• Why Things Go Wrong or the Peter Principle Revisited. William Morrow and Company. 1984. ISBN 978-0688039028.
• The Peter Pyramid: Or, Will We Ever Get the Point?. William Morrow and Company. 1986. ISBN 978-0688053802.

Посилання

• Цитати за темою Лоуренс Пітер у Вікіцитатах
• Твори та інформація про Лоуренс Пітер у Інтернет-архіві