Любинський Олександр Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Любинський
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Валентинович
Любинський
Народження 28 жовтня 1970(1970-10-28) (53 роки)
  Херсон, УРСР
Зріст 170 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Кристал» (Х)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1988 СРСР «Кристал» (Х) 8 (1)
1991 СРСР «Кристал» (Х) 27 (2)
1992 Україна «Поліграфтехніка» 5 (0)
1992—1993 Україна «Металіоратор» (К) 67 (19)
1994 Україна «Бориспіль» 16 (2)
1994 Україна «Водник» (Х) 5 (0)
1995 Україна «Металіоратор» (К) 19 (9)
1995—1996 Україна «Нива» (В) 46 (4)
1997—1999 Україна СК «Херсон» 82 (24)
2000 Україна «Металург» (Н) 5 (0)
2000 Україна «Олком» 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Валентинович Любинський (нар. 28 жовтня 1970, Херсон, УРСР) — український футболіст, нападник та півзахисник.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Вихованець херсонського «Кристала». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1987 році у дорослій команді вище вказаного клубу, яка виступала в Другій лізі СРСР. У радянському чемпіонаті за два сезони зіграв 8 матчів та відзначився 1 голом. У 1988 році виступав у чемпіонаті області за херсонський «Дорожник». З 1989 по 1990 рік проходив військову службу. У 1991 році повернувся до «Кристалу», у футболці якого зіграв 27 матчів та відзначився 2-а голами в останньому розіграші Другої нижчої ліги.

«Поліграфтехніка»[ред. | ред. код]

У 1992 році перейшов до «Поліграфтехніки». Дебютував у футболці олександрійців 16 лютого 1992 року в переможному (4:3 в серії післяматчевих пенальті) домашньому поєдинку 1/32 фіналу кубку України проти франківського «Прикарпаття». Любинський вийшов на поле на 70-й хвилині, замінивши Костянтина Сосенка[1]. У першій лізі вперше у футболці олександрійців зіграв 14 березня 1992 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 1-о туру підгрупи 1 проти черкаського «Дніпра». Любинський вийшов на поле на 80-й хвилині, замінивши Станіслава Козакова[2]. У складі «поліграфів» зіграв 5 матчів у Першій лізі та 2 поєдинки у кубку України.

«Меліоратор», «Бориспіль» та «Водник»[ред. | ред. код]

У травні 1992 року приєднався до «Металіоратора». Дебютував у футболці каховського клубу 2 травня 1992 року в переможному (3:2) домашньому поєдинку 6-о туру підгрупи 2 Перехідної ліги проти шахтарського «Прометей». Любинський вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. Дебютним голом за «Меліоратор» відзначився 17 травня 1992 року на 29-й хвилині програного (1:2) виїзного поєдинку 9-о туру підгрупи 2 Перехідної ліги проти армянського «Титану». Олександр вийшов на поле в стартовому складі, а на 50-й хвилині його замінив Петро Римарчук[4]. У футболці каховського клубу зіграв 67 матчів (19 голів) у третій та другій лізі чемпіонату України, ще 4 матчі (1 гол) зіграв у кубку України.

Під час зимової перерви сезону 1993/94 років підсилив ФК «Бориспіль». У новому клубі дебютував 26 березня 1994 року в нічийному (0:0) виїзному поєдинку 23-о туру Другої ліги проти свого колишнього клубу, каховського «Металіоратора». Любинський вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. Дебютним голом за бориспільський клуб відзначився 14 травня 1994 року на 37-й хвилині переможного (2:1) домашнього поєдинку 34-о туру Другої ліги проти кременчуцького «Нафтохіміка». Олександр вийшов на поле в стартовому складі, а на 85-й хвилині його замінив Едуард Цихмейструк[6]. У футболці «Борисполя» відіграв другу частину сезону 1993/94 років, за цей час провів 16 матчів та відзначився 2-а голами.

У 1994 році повернувся до херсонського клубу, який змінив назву на «Водник». Дебютував за херсонський клуб 5 серпня 1994 року в нічийному (0:0) виїзному поєдинку 1-о туру Другої ліги проти одеського «Чорноморця-2». Олександр вийшов на поле в стартовому складі, а на 85-й хвилині його зманінив Василь Хлєбніков[7]. У складі херсонців зіграв 5 матчів у Другій лізі. Під час зимової перерви сезону 1994/95 років вдруге в кар'єрі перейшов до «Металіоратора». Дебютував за каховський клуб 1 квітня 1995 року в нічийному (0:0) виїзному поєдинку 23-о туру Другої ліги проти луганського «Динамо». Любинський вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[8]. Дебютним голом за «Меліоратор» відзначився 4 квітня 1995 року на 61-й хвилині програного (2:3) виїзного поєдинку 24-о туру Другої ліги проти донецького «Шахтаря-2». Олександр вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[9]. У складі каховського клубу зіграв 19 матчів (9 голів) у Другій лізі чемпіонату України.

«Нива» (Вінниця) та СК «Херсон»[ред. | ред. код]

У 1995 році підписав контракт з «Нивою»[10]. Дебютував у складі вінницького клубу 25 липня 1995 року в переможному (1:0) виїзному поєдинку 1-о туру Вищої ліги проти кременчуцького «Кременя». Любинський вийшов на поле в стартовому складі, а на 88-й хвилині його замінив Віктор Бровченко[11]. Дебютним голом у Вищій лізі відзначився 2 серпня 1995 року на 16-й хвилині поєдинку 3-о туру «Нива» (Вінниця) - «Шахтар» (Донецьк). Олександр вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[12]. Учасник фіналу кубку України 1995/96, в якому «Нива» поступилася київському «Динамо»[10]. В команді провів півтора сезони, за цей час у Вищій лізі зіграв 46 матчів (4 голи), 9 матчів у кубку України та 4 поєдинки у Кубку УЄФА.

Під час зимової перерви сезону 1996/97 років повернувся в «Кристал». Дебютував за херсонський клуб 16 березня 1997 року в програному (1:3) домашньому поєдинку 18-о туру групи Б Другої ліги проти ФК «Петрівці». Любинський вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 40-й хвилині відзначився голом (реалізував пенальті) у воротах клубу з Петрівців[13]. У команді виступав до завершення першої частини сезону 1999/00 років, за цей час у Другій лізі зіграв 82 матчі (22 голи), ще 7 матчів (1 гол) провів у кубку України.

Завершення професіональної кар'єри[ред. | ред. код]

Під час зимової перерви сезону 1999/00 років підсилив «Металург», у футболці якого дебютував 11 березня 2000 року в нічийному (1:1) поєдинку 1/16 фіналу кубку України проти кіровоградської «Зірки». Олександр вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Валентина Дубину, а на 95-й хвилині вже Любинського замінив Кирило Бурхан[14]. У Першій лізі дебютував за «металургів» 31 березня 2000 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 21-о туру проти «Чорноморця-2» (Одеса). Олександр вийшов на поле на 82-й хвилині, замінивши Сергія Валуєва[15]. У футболці нікопольського клубу зіграв 5 матчів у Другій лізі та 1 поєдинок у кубку країни.

Напередодні старту сезону 2000/01 років підписав контракт з «Олкомом». Дебютував за мелітопольський колектив 20 серпня 2000 року в програному (1:2) домашньому поєдинку 2-о туру групи Б Другої ліги проти армянського «Титану». Любинський вийшов на поле на 71-й хвилині, замінивши Володимира Макарова[16]. У складі «Олкома» з серпня по вересень 2000 року зіграв 5 матчів у Другій лізі. Під час зимової перерви сезону залишив команду.

Потім виступав в обласному чемпіонаті за херсонське «Динамо» (2005) та «Гопри» з Голої Пристані (2006—2007). В жовтні 2009 року у футболці ветеранів херсонського «Кристалу» зіграв у прощальному матчі Юрія Максимова[17].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 2012 році тренував дітей у херсонській ДЮСШ.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Кристал» (Херсон)
«Меліоратор» (Каховка)
«Бориспіль»
«Нива» (Вінниця)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Дніпро» (Черкаси) [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Меліоратор» (Каховка) - «Прометей» (Шахтарськ) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Титан» (Армянськ) - «Меліоратор» (Каховка) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Меліоратор» (Каховка) - «Бориспіль» (Бориспіль) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ «Бориспіль» (Бориспіль) - «Нафтохімік» (Кременчук) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ «Чорноморець-2» (Одеса) - «Таврія» (Херсон) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ «Динамо» (Луганськ) - «Меліоратор» (Каховка) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ «Шахтар-2» (Донецьк) - «Меліоратор» (Каховка) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ а б Когда побеждают в туалете [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ «Кремінь» (Кременчук) - «Нива» (Вінниця) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ «Шахтар» (Донецьк) - «Нива» (Вінниця) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ «Кристал» (Херсон) - «Петрівці» (Петрівці) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ «Металург» (Нікополь) - «Зірка» (Кіровоград) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ «Металург» (Нікополь) - «Чорноморець-2» (Одеса) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ «Олком» (Мелітополь) - «Титан» (Армянськ) [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ В Херсоне прошел прощальный матч Юрия Максимова [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Любинський_Олександр_Валентинович&oldid=34838538