Максимов Юрій Вільйович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Максимов
Yuriy Maksymov.jpg
Особові дані
Повне ім'я Юрій Вільйович Максимов
Народження 8 грудня 1968(1968-12-08) (50 років)
  Херсон, СРСР
Зріст 187 см
Вага 78 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР і Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989
1989—1990
1990—1991
1991—1994
1995—1997
1997—2001
2001—2003
2003
2003—2004
2004—2005
СРСР «Кристал» Херсон
СРСР «Таврія»
СРСР «Кристал» Херсон
Україна «Дніпро» Д
Україна «Динамо» К
Німеччина «Вердер»
Німеччина «Вальдгоф»
Росія «Ростов»
Україна «Борисфен»
Україна «Металург» З
7 (1)
49 (5)
48 (27)
84 (17)
54 (18)
69 (9)
27 (3)
18 (2)
8 (4)
8 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
Україна Україна 27 (5)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце

2008—2009
2010—2012
2012—2013
2013—2014
2016—2017
2017—2018
2019—
Україна ЦСКА (Київ)
Україна «Оболонь»
Україна «Кривбас»
Україна «Металург» Д
Росія «Мордовія»
Казахстан «Тараз»
Азербайджан «Кешла»
Україна «Ворскла»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 15 травня 2016.

Ю́рій Ві́льйович Макси́мов (нар. 8 грудня 1968, Херсон) — український футбольний тренер, головний тренер українського клубу «Ворскла». У минулому — радянський та український футболіст, півзахисник, виступав за національну збірну України.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець херсонського футболу. Професійні виступи розпочав за місцевий «Кристал» у 1989 році. 1991 року перейшов до дніпропетровського «Дніпра», у складі якого наступного року дебютував у матчах вищої ліги чемпіонату України. Під час зимового міжсезоння сезону 1994-95 перейшов до київського «Динамо», у складі якого протягом трьох сезонів поспіль ставав чемпіоном України.

У листопаді 1997 року, незважаючи на заперечення головного тренера «Динамо» В. В. Лобановського, приймає запрошення від клубу німецької Бундесліги «Вердера» з Бремена. Трансферна сума склала 3,5 мільйони німецьких марок[1]. Відіграв у першій бундеслізі 4 сезони, відзначившись 9-ма голами у 69 зустрічах, володар Кубку Німеччини з футболу 1999 року[2].

2001 року через конфлікт зі спортивним директором «Вердера» залишає команду та переходить до клубу Другої бундесліги «Вальдгофа». У 2003 році виступає у Російській футбольній Прем'єр-лізі за клуб «Ростов». А вже наступного року повертається до України. Спочатку виступає за бориспільський «Борисфен», а з початком сезону 2004—2005 переходить до запорізького «Металургу», який стає останнім професійним клубом в його кар'єрі гравця.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Виступав за національну збірну України. У дебютному матчі за головну команду країни 28 жовтня 1992 року проти збірної Білорусі вийшов на заміну та відзначився забитим голом. Усього у формі національної збірної провів 27 матчів, забив 5 м'ячів.

Голи Юрія Максимова у складі національної збірної України
# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 28 жовтня 1992 Мінськ, Білорусь Білорусь Білорусь 1-1 нічия товариська
2. 13 серпня 1996 Київ, Україна Литва Литва 5-2 перемога товариська
3. 13 серпня 1996 Київ, Україна Литва Литва 5-2 перемога товариська
4. 5 жовтня 1996 Київ, Україна Португалія Португалія 2-1 перемога відбір до ЧС 1998
5. 11 жовтня 1997 Єреван, Вірменія Вірменія Вірменія 0-2 перемога відбір до ЧС 1998

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри перейшов на тренерську роботу, розпочавши з позиції другого тренера мінського «Динамо». Дебютував на позиції головного тренера у київському ЦСКА.

З 2008 року — головний тренер «Оболоні». Під його керівництвом команда в сезоні 2008-09 зайняла 2-ге місце у розіграші Першої ліги Чемпіонату, чим забезпечила перехід до елітного дивізіону національної першості.

Протягом осінньої частини сезону 2009—2010 «Оболонь» виступала досить вдало і на зимову перерву команда пішла, займаючи 8 місце у турнірній таблиці вищої ліги. У січні 2010 Максимов залишив клуб і переїхав до Кривого Рогу, де очолив місцевий «Кривбас», перед яким стояло завдання збереження місця в елітному дивізіоні українського футболу. Під керівництвом Максимова команда, яка після перших 17 турів мала в активі лише 7 очок, змогла у 13 турах, що лишалися, набрати 18 очок та забезпечити собі 14-у позицію у фінальній турнірній таблиці першості. З посади головного тренера «Кривбаса» був звільнений у червні 2012 року[3].

Вже в серпні того ж року призначений головним тренером донецького «Металурга»[4]. У серпні 2013 року після програшу донецького «Металурга» албанському «Кукесі» був звільнений з посту головного тренера донецької команди[5], після чого підписав контракт з російським клубом «Мордовія» з Саранська[6], яку за підсумками сезону 2013/2014 вивів до РПЛ з першого місця у турнірній таблиці.

З 2015 року мав працювати головним тренером мінського «Динамо», де свого часу розпочав кар'єру тренера[7].

У травні 2016 року очолив казахстанський «Тараз»[8], але після закінчення сезону покинув команду.

26 грудня 2017 року було оголошено, що Максимов став головним тренером азербайджанського клубу "Кешля" (Баку). Контракт був підписаний до кінця сезону, а умовою його продовження було місце у єврокубках, при цьому його команда займала передостаннє місце. Але Максимов вивів "Кешлю" в Лігу Європи - у фіналі Кубку Азербайджану його команда перемогла "Габалу" Романа Григорчука. Юрій Максимов став першим українським тренером, який тріумфував у Кубку Азербайджану.

15 листопада 2019 року полтавська «Ворскла» оголосила про призначення Максимова головним тренером першої команди[9].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця:

Як тренера:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юрий МАКСИМОВ: «В Киеве — год за два» — інтерв'ю на сайті profootball.com.ua (рос.)
  2. Кубок Німеччини з футболу. Сезон 1998-99 (англ.)
  3. Максимов підтвердив, що його звільнили з посади тренера «Кривбаса» Архівовано 17 серпня 2012 у Wayback Machine., новини champion.com.ua, 10 червня 2012 року.
  4. Максимов — новий головний тренер донецького «Металурга» Архівовано 27 серпня 2012 у Wayback Machine., новини champion.com.ua, 23 серпня 2012 року.
  5. Директор «Металурга» про звільнення Максимова: «Це взаємне рішення». Архів оригіналу за 16 січень 2014. Процитовано 15 січень 2014. 
  6. Юрій Максимов — головний тренер «Мордовії». Архів оригіналу за 16 січень 2014. Процитовано 15 січень 2014. 
  7. Украинец Юрий Максимов станет новым главным тренером минского «Динамо». Архів оригіналу за 5 грудень 2014. Процитовано 28 листопад 2014. 
  8. Юрій Максимов став головним тренером «Тараза»
  9. Юрій Максимов став до керма першої команди. vorskla.com.ua. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максимов Юрій Вільйович