Макшиболото
Макшиболото | |
---|---|
Витік | на північний захід від с. Кобиляки |
• координати | 49°07′06″ пн. ш. 30°39′36″ сх. д. / 49.11833° пн. ш. 30.66000° сх. д. |
Гирло | Гірський Тікич |
• координати | 48°57′06″ пн. ш. 30°37′48″ сх. д. / 48.95167° пн. ш. 30.63000° сх. д. |
Країни: | Україна Черкаська область |
Регіон | Черкаська область |
Довжина | 33 км |
Площа басейну: | 209 |
Притоки: | річки Макшіболотський, Залізнорудний (праві) |
Макши́болото — річка в Україні, в межах Звенигородського і Тальнівського районів Черкаської області. Ліва притока Гірського Тікичу (басейн Південного Бугу).
Назву ведуть до Болото Макоші - давньослов'янського жіночого божества — покровительки родючості та жіночої плодовитості.[1]
Довжина 33 км, площа басейну 209 км². Похил річки 2,6 м/км. Долина завширшки до 1,5—2 км. Річище звивисте, береги підвищені. Споруджено кілька ставків.
Притоки: Макшіболотський, Залізнорудний (праві).
Макшиболото бере початок на північний захід від села Кобиляки (Звенигородський район). Тече спершу на південний схід/південь, у пониззі — на південний захід і захід. Від села Кобринова Гребля до гирла річка дуже меандрує — місцями тече на північ, місцями на південь. Впадає до Гірського Тікичу між селами Веселий Кут і Лащова.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Mokrzybołoto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 694. (пол.)
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 338
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 69. — (№ 980).
- Похилевич, Лаврентий Иванович. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / собрал Л. Похилевич. – Киев: В тип. Киево-Печер. лавры, 1864. - С. 404
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ [http://history.org.ua/JournALL/orientworld/orientworld_2008_1/15.pdf ҐОРҐАНИ, СВІРЖ, СТРИБІЖ: НАШІ ВІЧНІ СУСІДИ – ІРАНЦІ]