Маргарита Карола Саксонська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргарита Карола Саксонська
нім. Margarete Carola von Sachsen
Світлина із чоловіком, 1921
Ім'я при народженніМаргарита Карола Вільгельміна Вікторія Адельгейд Альбертіна Петруза Бертрам Паула
Народилася24 січня 1900(1900-01-24)
Дрезден, Німецький Райх
Померла16 жовтня 1962(1962-10-16) (62 роки)
Фрайбург
·хвороба
Похованнякрипта Хедінгерського монастиря
Країна Німеччина
Знання мовнімецька
Суспільний станЧлен королівської родини і аристократія[1]
Титулпринцеса Гогенцоллерн
Конфесіякатолицтво
РідВеттіни, Гогенцоллерни-Зігмарінгени
БатькоФрідріх Август III
МатиЛуїза Тосканська
Брати, сестриPrincess Anna of Saxonyd, Марія Алікс Саксонська, Prince Ernst Heinrich of Saxonyd, Prince Friedrich Christian, Margrave of Meissend і Georg, Crown Prince of Saxonyd
У шлюбі зФрідріх Гогенцоллерн
ДітиМарія Антонія, Марія Адельгунда, Марія Терезія, Фрідріх Вільгельм, Франц Йозеф, Йоганн Георг, Ферфрід Максиміліан

Маргарита Карола Саксонська (нім. Margarete Carola von Sachsen), повне ім'я Маргарита Карола Вільгельміна Вікторія Адельгейд Альбертіна Петруза Бертрам Паула (нім. Margarete Karola Wilhelmine Viktoria Adelheid Albertine Petrusa Bertram Paula, 24 січня 1900 — 16 жовтня 1962) — саксонська принцеса з династії Веттінів, донька короля Саксонії Фрідріха Августа III та тосканської принцеси Луїзи, дружина принца Фрідріха Гогенцоллерна.

Біографія

[ред. | ред. код]

Маргарита Карола народилася 24 січня 1900 року у Дрездені. Вона була четвертою дитиною та старшою донькою в родині принца Саксонії Фрідріха Августа та його дружини Луїзи Тосканської. Дівчинка мала трьох старших братів: Георга, Фрідріха Крістіана та Ернста Генріха. Згодом сім'я поповнилася двома молодшими доньками: Марією Алікс та Анною. Батьки розлучилися у 1903 році. Маргарита Карола залишилася жити з батьком у Саксонії. Матір вдруге вийшла заміж і бачитися з дітьми ій дозволили лише після 1912 року. Тим не менш всі вони відгукувалися про неї з теплотою.

У 20 років Маргарита Карола взяла шлюб із 28-річним принцом Фрідріхом Гогенцоллерном-Зігмарінгеном. Весілля відбулося 2 червня 1920 у замку Сибілленорт в Силезії. У подружжя народилося семеро дітей:

  • Марія Антонія (1921—2011) — дружина графа Генріхом Марії фон Вальдбурга цу Вольфегг унд Вальдзее, мала десятеро дітей;
  • Марія Адельгунда (1921—2006) — була тричі одружена, мала четверо дітей від двох перших шлюбів;
  • Марія Терезія (1922—2004) — одружена не була, дітей не мала;
  • Фрідріх Вільгельм (1924—2010) — голова дому Гогенцоллернів, був одруженим з Маргаритою Лейнінгенською, мав трьох синів;
  • Франц Йозеф (1926—1996) — був двічі одруженим, мав єдиного сина;
  • Йоганн Георг (1932—2016) — був одруженим із шведською принцесою Біргіттою, мав трьох дітей;
  • Ферфрід Максиміліан (нар.1943) — автогонщик, був тричі одруженим, має четверо дітей.

Маргарита Карола пішла з життя у 62-річному віці 16 жовтня 1962 року у Фрайбурзі. Похована в усипальниці Гогенцоллернів-Зігмарінгенів у крипті Хедінгерського монастиря.[2]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Йоганн Саксонський
 
Амалія Августа Баварська
 
Фернанду II
 
Марія II
 
Леопольд II
 
Марія Антонія Сицилійська
 
Карло III
 
Марія-Луїза Французька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг Саксонський
 
 
 
 
 
Марія Анна Португальська
 
 
 
 
 
Фердинанд IV
 
 
 
 
 
Аліса Пармська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Август III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Тосканська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита Карола
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Catalog of the German National Library
  2. Усипальниця Гогенцоллернів-Зігмарінгенів [1] [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Casimir Bumiller: Adel im Wandel. 200 Jahre Mediatisierung in Oberschwaben. Ausstellungskatalog Sigmaringen 2006. Thorbecke, Ostfildern 2006, ISBN 3-7995-0216-5, S. 264 f.

Посилання

[ред. | ред. код]