Марія Клевська
Марія Клевська фр. Marie de Clèves | |
Народження: | 1553[1] |
---|---|
Смерть: |
30 жовтня 1574 Париж, Французьке королівство |
Причина смерті: | післяпологові ускладнення |
Країна: | Франція |
Рід: | Ламаркиd |
Батько: | Francis I, Duke of Neversd[2] |
Мати: | Маргарита Вандомська[2] |
Шлюб: | Henri, Prince of Condéd |
Марі́я Кле́вська, графиня де Бофор[ru] (фр. Maria di Clèves, 1553 — 30 жовтня 1574, Париж, Французьке королівство) — перша дружина другого принца Конде[ru]. За деякими відомостями, з нею мав намір одружитися сам король Генріх III.
Марія була молодшою дочкою Франциска Клевського[ru], герцога Неверського, і Маргарити де Бурбон, сестри Антуана де Бурбона, герцога де Вандома. Генріх Наваррський і принц Конде доводилися їй, таким чином, двоюрідними братами. Старші її сестри, Генрієтта і Катерина, були заміжні за Лодовіко Гонзагою[ru] і Генріхом де Гізом, відповідно.
По смерті батька в дев'ять років, Марію виховувала тітка, королева Жанна Наваррська, в дусі кальвінізму. Навесні 1572 року її представлено до королівського двору, де вона вперше зустріла своїх старших сестер. Марія, відома своєю красою (Брантом[ru] називав принцесу Конде та її сестер «трьома граціями»), привернула увагу молодого Генріха, герцога Анжуйського, майбутнього короля Франції.
Тим часом родичі призначили в чоловіки Марії її двоюрідного брата, Генріха де Бурбона[ru], принца де Конде. Шлюбна церемонія за кальвіністським обрядом відбулася 10 серпня 1572 року у замку Бланді[fr]. Після Варфоломіївської ночі подружжя мусило прийняти католицтво і повторити церемонію одруження вже за католицьким обрядом. Коли принц Конде навесні 1574 року втік із Парижа до Німеччини, де знову прийняв протестантизм, Марія залишилася при дворі.
Повернувшись із Польщі і вступивши на престол, Генріх III сподівався розірвати шлюб Марії з принцом Конде і одружитися з нею. Однак незабаром Марія померла від післяпологових ускладнень. Оскільки прихильність короля до Марії не була ні для кого секретом, ніхто не насмілювався повідомити йому про смерть принцеси. Записку з повідомленням поклали в пачку щоденної кореспонденції короля. Прочитавши її, Генріх знепритомнів, і його приводили до тями чверть години. Після тижня істерик[3], король впав у меланхолію, одягався в траур, усамітнювався в каплиці по кілька разів на день і часто здійснював паломництва.
- Катерина (1574—1595), Маркіза д'іль
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ За повідомленням П'єра Матьє
- Кастело А.[fr]. Королева Марго / Перевод с французского и примечания А. Д. Сабова; научная редакция и предисловие А. П. Левандовского[ru]. — 2-е, испр. и доп. — М. : Молодая гвардия[ru], 2009. — 231 с. — (Жизнь замечательных людей) — 3000 прим. — ISBN 978-5-235-03178-4.