Марія Клевська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Клевська
фр. Marie de Clèves
 
Народження: 1553[1]
Смерть: 30 жовтня 1574(1574-10-30)
Париж, Французьке королівство
Причина смерті: післяпологові ускладнення
Країна: Франція
Рід: Ламаркиd
Батько: Francis I, Duke of Neversd[2]
Мати: Маргарита Вандомська[2]
Шлюб: Henri, Prince of Condéd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Марі́я Кле́вська, графиня де Бофор[ru] (фр. Maria di Clèves, 1553 — 30 жовтня 1574, Париж, Французьке королівство) — перша дружина другого принца Конде[ru]. За деякими відомостями, з нею мав намір одружитися сам король Генріх III.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Марія була молодшою дочкою Франциска Клевського[ru], герцога Неверського, і Маргарити де Бурбон, сестри Антуана де Бурбона, герцога де Вандома. Генріх Наваррський і принц Конде доводилися їй, таким чином, двоюрідними братами. Старші її сестри, Генрієтта і Катерина, були заміжні за Лодовіко Гонзагою[ru] і Генріхом де Гізом, відповідно.

Замок Бланді, де Марія вінчалася з принцом Конде

По смерті батька в дев'ять років, Марію виховувала тітка, королева Жанна Наваррська, в дусі кальвінізму. Навесні 1572 року її представлено до королівського двору, де вона вперше зустріла своїх старших сестер. Марія, відома своєю красою (Брантом[ru] називав принцесу Конде та її сестер «трьома граціями»), привернула увагу молодого Генріха, герцога Анжуйського, майбутнього короля Франції.

Тим часом родичі призначили в чоловіки Марії її двоюрідного брата, Генріха де Бурбона[ru], принца де Конде. Шлюбна церемонія за кальвіністським обрядом відбулася 10 серпня 1572 року у замку Бланді[fr]. Після Варфоломіївської ночі подружжя мусило прийняти католицтво і повторити церемонію одруження вже за католицьким обрядом. Коли принц Конде навесні 1574 року втік із Парижа до Німеччини, де знову прийняв протестантизм, Марія залишилася при дворі.

Повернувшись із Польщі і вступивши на престол, Генріх III сподівався розірвати шлюб Марії з принцом Конде і одружитися з нею. Однак незабаром Марія померла від післяпологових ускладнень. Оскільки прихильність короля до Марії не була ні для кого секретом, ніхто не насмілювався повідомити йому про смерть принцеси. Записку з повідомленням поклали в пачку щоденної кореспонденції короля. Прочитавши її, Генріх знепритомнів, і його приводили до тями чверть години. Після тижня істерик[3], король впав у меланхолію, одягався в траур, усамітнювався в каплиці по кілька разів на день і часто здійснював паломництва.

  • Катерина (1574—1595), Маркіза д'іль

Предки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]