Матільда Вейл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матільда Вейл
Mathilde Weil
Народилася 1872[4][1][…]
Філадельфія, Пенсільванія, США[2]
Померла 6 червня 1942(1942-06-06), 1943[1][2] або 1918[3]
Філадельфія, Пенсільванія, США[4][2]
Країна  США[5][2][…]
Діяльність фотографка, мисткиня
Alma mater Коледж Брін Мар
Жанр портретна фотографія[7]

Матільда Вейл (січень 1872 — червень 1942) — американська редакторка, літературна агентка та фотографка-портретистка із Філадельфії, штат Пенсільванія.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Матільда Вейл народилась у Філадельфії, в єврейській родині Едварда Генрі Вейля та Ізабель Р. Лайонс Вейл.[8][9] її батько був юристом.[10] Одна з її кузин, Наталі Фонтен Лайон, одружилася з видатим діячем тютюнової справи Боуменом Грея-старшим.[11]

Вона відвідувала Mr. and Mrs. L. M. Johnson's School.[12] Закінчила коледж Брін Мар (випуск 1892 року), продовжила навчання у Філадельфійському музеї промислового мистецтва та школі текстилю (нині відомий як Університет мистецтв Філаделфії) та літній курс у художника Джозефа Де Кампа в Анніскуамі, штат Массачусетс.[13]

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1893 по 1896 рік Вейл працювала редакторкою у видавництві «Макміллан». У 1895—1896 роках вона була «підредакторкою» American Historical Review.[12]

Вейл придбала камеру приблизно в 1896 році і незабаром стала портретною фотографкою.[14] Вона мала студію[15], проте спеціалізувалась на «домашньому портреті», тобто створювала портрети в будинках або садах «піддослідних».[16] Її спорядження «зручно вміщалось у звичайну шкіряну валізу».[17] Вона опублікувала невеликий путівник «Портрет на вулиці», де детально описала свої методи.[18][19]

У 1898 р. Її портрет «Роза Розарум» був включений у перший Філадельфійський фотографічний салон, виставковий конкурс, організований Альфредом Стігліцем. Наступного року вона була представлена в Салоні п'ятьма роботами, а в 1900 р. однією роботою. У 1901 році Вейн продемонструвала роботу на Міжнародній виставці в Глазго і була представлена в «Жіночому домашньому журналі» в серії виступів про американських фотографок під редакцією Френсіс Бенджамін Джонстон.[10] За свою роботу Вейл здобула медаль від Королівського фотографічного товариства.[13] У 1905—1909 роках вона читала лекції з фотографії в Інституті Дрекселя,[12][20] була наставницею фотоклубу Дрекселя, згодом групи «Lantern and Lens Gild of Women Photographers». Фотографка й режисерка Маргарет Л. Бодін відвідувала лекції Вейл, була засновницею й очільницею Gild.[21] Вона виставляла деякі свої портрети видатних філадельфійців у Гаррісбурзі, штат Пенсільванія, в 1916 році[22] Вона була офіцеркою The Plastic Club.[23]

Вейл покинула Філадельфію та фотографію до 1920 року, повернувшись до видавничої галузі як літературна агентка у Нью-Йорку[24][25] і врешті переїхала до Сан-Франциско, штат Каліфорнія.[26]

Пізніше життя[ред. | ред. код]

Вейл померла у Філадельфії у 1942 році у віці 70 років.[10] Роботи Вейл були представлені в шоу «Жінки дивляться на жінок» у 1982 році в художній галереї Фредеріка С. Вайта Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі.[27]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Рамка для вишивання, 1899 рік
    Рамка для вишивання, 1899 рік
  • Стара жінка в кріслі, з відкритою книгою на колінах, бл. 1900 року
    Стара жінка в кріслі, з відкритою книгою на колінах, бл. 1900 року
  • Кришталевий глобус, бл. 1907 року
    Кришталевий глобус, бл. 1907 року

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  2. ↑ а б в г д е Deutsche Nationalbibliothek Record #1164247050 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Museum of Modern Art online collection
  4. ↑ а б Luminous-Lint — 2005.
  5. ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  6. ↑ Photographers’ Identities Catalog
  7. ↑ RKDartists
  8. ↑ Woman's who's who of America (1914): 864.
  9. ↑ Malcolm H. Stern, First American Jewish Families [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.] (Jacob Rader Marcus Center of the American Jewish Archives): 183.
  10. ↑ а б в Gillian Greenhill Hannum, «Philadelphia's Forgotten Plein-Air Portraitist: Mathilde Weil» [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] 19th Century 35(1)(Spring 2015): 3-11.
  11. ↑ William S. Powell, «Bowman Gray» [Архівовано 8 червня 2021 у Wayback Machine.] Dictionary of North Carolina Biography (University of North Carolina Press 1986)
  12. ↑ а б в Bryn Mawr College, Program [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.] (Philadelphia 1905): 199, 213.
  13. ↑ а б «Miss Mathilde Weil and her Work» Wilson's Photographic Magazine [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.] (August 1902): 313—314.
  14. ↑ Osborne I. Yellot, «Mathilde Weil, Artist Photographer» [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.] Photo-era (June 1899): 323—328.
  15. ↑ «Artistic Photography» [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] The Times (January 28, 1899): 2. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  16. ↑ Frances Benjamin Johnston, «A Series of Beautiful Photographs Showing What American Women Have Done with a Camera: Mathilde Weil» [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] Ladies' Home Journal (June 1901): 9.
  17. ↑ «Miss Weil's Outfit» [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.] The Photo-miniature (September 1915): 419.
  18. ↑ «Review of Books Etc. Received» [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] Photographic Times Bulletin (April 1904): 188.
  19. ↑ Mathilde Weil, «Home Portraiture» [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.] The New Photo-miniature (August 1904): 245—280.
  20. ↑ «Interesting Photo Display» [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] Philadelphia Inquirer (January 21, 1906): 11. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  21. ↑ «Lantern and Lens Gild of Women Photographers, Records 1904—2004» [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] Historical Society of Pennsylvania.
  22. ↑ «Photograph of Former Judge in Exhibition» [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] Carlisle Evening Herald (March 18, 1916): 1. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  23. ↑ «Plastic Club Presidency Struggle to be Spirited» Philadelphia Inquirer (April 11, 1912): 3. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  24. ↑ Helen L. Laird, A Mind of Her Own: Helen Connor Laird and Family, 1888—1982 [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.] (Terrace Books 2006): 154. ISBN 9780299214531
  25. ↑ Marian Hale, «Hospital for Sick Stories Kept by Woman Expert» [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] Bismarck Tribune (August 14, 1923): 7. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  26. ↑ Edna B., «Bagatelles» [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] Honolulu Advertiser (August 20, 1939): 22. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі
  27. ↑ «UCLA to Present Ceramic Art, Photography of Women Exhibits» [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] Los Angeles Times (February 14, 1982): 654. via Newspapers.comпублікація знаходиться у відкритому доступі

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матільда_Вейл&oldid=41975646