Мерлюсс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мерлюсс
Жанркінокомедія
РежисерМарсель Паньоль
СценаристМарсель Паньоль
У головних
ролях
Анрі Пупон
Андре Поллак
ОператорАльбер Ассуа
КомпозиторВенсан Скотто
КінокомпаніяFilms Marcel Pagnol
Тривалість72 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Рік1935
Дата виходу6 грудня 1935 (Франція)
IMDbID 0026703
РейтингIMDb: 7.1/10 stars

«Мерлюсс» (фр. Merlusse) — французький комедійний фільм 1935 року, поставлений режисером Марселем Паньолем.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У марсельному ліцеї 20 учнів-інтернів не роз'їжджаються по домівках на Різдво. Наглядач Бланшар, який нещодавно прибув у ліцей, проводить заняття увечері 24 грудня. Бланшар одноокий, що є наслідком рани, отриманої на війні, потворний, на вигляд жорстокий і суворий; діти його бояться. Вони дають йому прізвисько Мерлюсс, тому що хтось пустив плітку, ніби від нього пахне тріскою (від фр. morue — тріска)[1]. На прохання цензора Мерлюсс замінює колегу, викликаного до хворої матері, та заступає на чергування в їдальні і загальній спальні. На ранок Різдва кожен учень із здивуванням виявляє в ліжку біля своїх ніг невеликий подарунок. Приписавши це явище ретельно прихованій доброті і щедрості наглядача, діти збираються і дарують учителеві купу безцінних подарунків, які Бланшар знаходить у своїх черевиках. «Кого мені дякувати?» — запитує він старшого учня. «Діда Мороза. Не так вже й часто він буває в нашій спальні. Але якщо вже зглянеться, то загляне до кожного». Директор ліцею критикує цю не статутну витівку, але в той же час оголошує Мерлюссу про підвищення.

У ролях

[ред. | ред. код]
Анрі Пупон Мерлюсс
Андре Поллак директор ліцею
• Томмре цензор
Андре Робер старший наглядач
Армандо Россі конс'єрж
Анні Туанон Наталі
Жан Кастан Галюбер
• Малюк Жак Віллепонту
• Реллі сторож
• Реллі-син Безюке

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 178—180. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]