Метью Барзал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канада Метью Барзал
Народився 26 травня 1997(1997-05-26) (26 років)
Коквітлам, Канада
Зріст 183 см
Вага 86 кг
Позиція центральний нападник
Кидок правий
Клуб НХЛ «Нью-Йорк Айлендерс»
Нац. збірна Канада Канада
Драфт НХЛ 16-й загальний, 2015
«Нью-Йорк Айлендерс»
Ігрова кар'єра 2016 — зараз
CMNS: Метью Барзал у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник Канада Канада
Хокей із шайбою
Меморіал Івана Глінки
Золото Чехія 2014
Чемпіонат світу U18
Бронза Фінляндія 2014
Бронза Швейцарія 2015
Чемпіонат світу U20
Срібло Канада 2017

Метью Барзал (англ. Mathew Barzal; 26 травня 1997, м. Ванкувер, Канада) — канадський хокеїст, центральний нападник. Виступає за «Нью-Йорк Айлендерс» у НХЛ.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець хокейної школи «Барнабі Вінтер-Клаб». Виступав за «Сієтл Тандербердс» (ЗХЛ).

2015 року був обраний на драфті НХЛ під 16-м загальним номером командою «Нью-Йорк Айлендерс».[1][2]

10 вересня 2015 Метью уклав трирічний контракт з «остров'янами».[3] 15 жовтня 2015 Барзал дебютував у НХЛ. Але після другої гри його відправили до клубу ЗХЛ «Сієтл Тандербердс».[4]

15 жовтня 2017 Метью набрав перше очко у грі проти «Лос-Анджелес Кінгс». Ще через чотири дні Барзал відзначився і першим голом у матчі проти земляків «Нью-Йорк Рейнджерс».[5] 26 жовтня 2017 канадець набрав два очки (гол + пас) у матчі проти «Міннесота Вайлд». 5 листопада Метью встановив особистий рекорд зробивши п'ять результативних передач в матчі проти «Колорадо Аваланч».[6] 23 грудня 2017 Барзал відзначився першим хет-триком в переможному матчі 5–2 проти «Вінніпег Джетс».[7]

13 січня 2018 Метью набрав п'ять очок у переможній грі 7–2 проти «Рейнджерс» та став п'ятим гравцем в історії ліги, який набрав п'ять очок в двох матчах за сезон для гравців до 21 року.[8][9]

9 лютого 2018 Метью набрав втретє за сезон п'ять очок в переможній грі 7–6 проти «Детройт Ред Вінгз» востаннє таого результату досяг Джо Мелоун у сезоні 1917–18.[10][11] 7 квітня Метью побив клубний рекорд «Айлендерс» за кількістю результативних передач (63), який належав Браяну Троттьє.[12] 22 квітня Барзал номінований на Пам'ятний трофей Колдера,[13] а 20 червня стає його володарем.[14]

Після переходу Джона Тавареса до «Торонто Мейпл Ліфс» Барзал у сезоні 2018–19 розпочав грати в першій ланці разом з Антоні Бовільє та Джошом Бейлі.[15] 29 грудня 2018 Метью відзначився хет-триком у грі проти «Торонто Мейпл Ліфс» 4–0, став першим гравцем «Айлендерс» після Майка Боссі, який відзнавися тричі у воротах «кленових» 20 березня 1986.[16] 3 січня 2019 Барзал номінований на матч всіх зірок НХЛ.[17]

У матчі всіх зірок НХЛ 2020 Метью став переможцем у конкурсі найшвидших гравців.[18]

На рівні збірних[ред. | ред. код]

У складі юніорської збірної Канади учасник чемпіонатів світу 2014[19] і 2015.[20]

У складі молодіжної збірної Канади срібний призер чемпіонату світу 2017.[21][22]

У складі національної збірної Канади учасник чемпіонату світу 2018.[23]

Нагороди та досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Клубні виступи[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2012–13 «Коквітлам Експрес» БКХЛ 6 0 2 2 6 — — — — —
2013–14 «Сієтл Тандербердс» ЗХЛ 59 14 40 54 20 9 1 5 6 4
2014–15 «Сієтл Тандербердс» ЗХЛ 44 12 45 57 20 6 4 4 8 4
2015–16 «Сієтл Тандербердс» ЗХЛ 58 27 61 88 58 18 5 21 26 16
2016–17 «Сієтл Тандербердс» ЗХЛ 41 10 69 79 20 16 7 18 25 16
2016–17 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 2 0 0 0 6 — — — — —
2017–18 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 82 22 63 85 30 — — — — —
2018–19 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 82 18 44 62 46 8 2 5 7 8
2019–20 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 68 19 41 60 44
Усього в НХЛ 234 59 148 207 126 8 2 5 7 8

Збірна[ред. | ред. код]

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2014 Канада МІГ18 1 5 2 5 7 0
2014 Канада ЮЧС18 3 7 3 1 4 6
2015 Канада ЮЧС18 3 7 3 9 12 0
2016 Канада МЧС 6-е 5 2 1 3 0
2017 Канада МЧС 2 7 3 5 8 4
2018 Канада ЧС 4-е 10 0 7 7 4
Молодіжна збірна 31 13 21 33 10

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Barzal living up to billing as top 2 pick for 2015 draft. hockeynow.ca. 17 січня 2015. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 17 січня 2015.
  2. ↑ 2015 draft an early look at the top 10. thehockeywriters.com. 17 березня 2015. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 17 березня 2015.
  3. ↑ Barzal agrees to entry-level contract. Нью-Йорк Айлендерс. 10 вересня 2015. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 10 вересня 2015.
  4. ↑ Thunderbirds claim WHL Championship for first time in franchise’s 40-year history. Західна хокейна ліга. 17 травня 2017. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 17 травня 2015.
  5. ↑ Hornick, Erik (20 жовтня 2017). The Skinny: Islanders 4, Rangers 3 SO. NHL.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
  6. ↑ The Associated Press (5 листопада 2017). Best of NHL: Islanders' Mathew Barzal with franchise-rookie record 5 assists. nbcsports.com. NBC Sports. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 17 грудня 2017.
  7. ↑ Compton, Brian (23 грудня 2017). Barzal hat trick powers Islanders past Jets. NHL.com. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
  8. ↑ Perreault, Christophe (15 січня 2018). RM - Barzal et les Flames ont eu une meilleure fin de semaine que Cogliano. WebSports (fr-CA) . Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  9. ↑ Gretz, Adam (13 січня 2018). Islanders rookie Mathew Barzal makes some history with another 5-point game. nbcsports.com. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  10. ↑ Wright, Cory (9 лютого 2018). 6 Takeaways: Islanders 7, Red Wings 6 OT. NHL.com. New York Islanders. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
  11. ↑ Barzal has 5 assists in Isles' wild comeback win. TSN.com. New York. 9 лютого 2018. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
  12. ↑ Hogg, Dave (7 квітня 2018). Islanders rally past Red Wings. NHL.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018. Barzal's assist was his second of the night and 63rd of the season, tying Bryan Trottier for the Islanders rookie record.
  13. ↑ Calder Trophy finalists unveiled. NHL.com. 22 квітня 2018. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  14. ↑ Mathew Barzal wins Calder Memorial Trophy as NHL’s top rookie. Sportsnet.ca. 20 червня 2018. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 21 червня 2018.
  15. ↑ Hazen, Spencer (4 жовтня 2018). Islanders Set Roster for Opening Night. thehockeywriters.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
  16. ↑ McCarthy, Dave (29 грудня 2018). Barzal hat trick helps Islanders defeat Tavares, Maple Leafs. NHL.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Matt Barzal tops McDavid to win NHL Fastest Skater. ProHockeyTalk | NBC Sports (амер.). 25 січня 2020. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  19. ↑ Canada wins Bronze at 2014 World U18. chl.ca. 27 квітня 2014. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
  20. ↑ Canada names roster for U-18 world championship. sportsnet.ca. Calgary. 15 квітня 2015. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
  21. ↑ DYLAN STROME, MATHEW BARZAL, THOMAS CHABOT SELECTED TO LEAD TEAM CANADA AT 2017 IIHF WORLD JUNIOR CHAMPIONSHIP. hockeycanada.ca. 19 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  22. ↑ WJC 2017: Finals, Team Canada earns silver medal in shootout loss. theqmjhl.ca. 6 січня 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  23. ↑ HOCKEY CANADA NAMES FIRST 18 PLAYERS TO 2018 IIHF WORLD CHAMPIONSHIP ROSTER. hockeycanada.ca. 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 7 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Метью_Барзал&oldid=39847542