Чемпіонат світу з хокею із шайбою серед молодіжних команд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат світу з хокею з шайбою
серед молодіжних команд
Вид спорту Хокей із шайбою
Засновано 1974
Кількість команд 10
Країна(и) Міжнародні змагання
Поточний чемпіон США США
Офіційний сайт Офіційний сайт

Чемпіонат світу з хокею з шайбою серед молоді (гравців не старше 20 років) — щорічне змагання, яке організовує Міжнародна федерація хокею з шайбою з 1977 року.

Турнір організований за системою чемпіонату світу з хокею з шайбою серед чоловічих команд (складається з 4 дивізіонів — Топ, 1, 2, 3), проте кількість молодіжних команд, що беруть участь у турнірах усіх дивізіонів, менша.

Історія[ред. | ред. код]

Перший офіційний турнір серед молодіжних збірних відбувся в 1977 році, хоча до цього три роки поспіль неофіційно проводили змагання серед молодіжних збірних.[1] У чемпіонаті домінують збірні СРСР/СНД/Росії та Канади, які на двох з 48-ти турнірів (станом на 2024 рік) виграли 33 золоті медалі. Збірна Радянського Союзу виграла перші чотири чемпіонати, тоді як канадці двічі по п'ять разів поспіль здобували золоті нагороди впродовж з 1993 по 1997 та з 2005 по 2009 роки. Збірні СНД та Росії за цей самий період додали ще п'ять чемпіонських титулів, востаннє в 2011 році.

Молодіжні першості набули особливої популярності після масової бійки на чемпіонаті світу 1987 у матчі фаворитів Канади та СРСР, в якій брали участь усі гравці, включаючи запасних. Канадцям для здобуття золотих нагород потрібна була перемога з різницею в три шайби. У другому періоді на 14 хвилині за рахунку 4–2 на користь канадців спалахнула бійка, яка припинилася лише після виклику поліції.[2] Той чемпіонат завершився обопільною дискваліфікацією збірних Канади та Радянського Союзу.[3]

У 1991 році першість приймала Канада, господарі вп'яте виборили золоті нагороди, а після цього ІІХФ за домовленністю з канадцями кожну четверту першість проводила у країні кленового листка.[4] У XXI столітті починаючи з 2010 (Швейцарія відмовилась від проведення турніру) кожен другий чемпіонат проходить у Канаді.[5]

Двічі у 2011 та 2018 роках чемпіонат приймав американський Баффало через близькість до кордонів з Канадою.[6]

У 2022 році через російську агресію проти України збірні Росії та Білорусі виключили із змагань.[7]

Цей турнір є одиним з найпрестижніших етапів з оглядин молодих хокеїстів, який підвіщує цінність гравця для майбутніх драфтів НХЛ.[8]

Призери[ред. | ред. код]

Неофіційні чемпіонати[ред. | ред. код]

Рік Золото Срібло Бронза Місце проведення
1974 СРСР Фінляндія Фінляндія Канада Канада Ленінград (СРСР)
1975 СРСР Канада Канада Швеція Швеція Вінніпег (Канада)
1976 СРСР Канада Канада Чехословаччина Чехословаччина Тампере (Фінляндія)

Офіційні чемпіонати[ред. | ред. код]

Рік Золото Срібло Бронза Місце проведення
1977 СРСР (1) Канада Канада Чехословаччина Чехословаччина Банська Бистриця, Зволен (Чехословаччина)
1978 СРСР (2) Швеція Швеція Канада Канада Монреаль, Квебек та інші (Канада)
1979 СРСР (3) Чехословаччина Чехословаччина Швеція Швеція Карлстад (Швеція)
1980 СРСР (4) Фінляндія Фінляндія Швеція Швеція Хельсінкі (Фінляндія)
1981 Швеція Швеція (1) Фінляндія Фінляндія СРСР СРСР Аугсбург та ін. (ФРН)
1982 Канада Канада (1) Чехословаччина Чехословаччина Фінляндія Фінляндія Міннеаполіс (США)
1983 СРСР СРСР (5) Чехословаччина Чехословаччина Канада Канада Ленінград (СРСР)
1984 СРСР СРСР (6) Фінляндія Фінляндія Чехословаччина Чехословаччина Норчепінг, Нючепінг (Швеція)
1985 Канада Канада (2) Чехословаччина Чехословаччина СРСР СРСР Турку, Вантаа (Фінляндія)
1986 СРСР СРСР (7) Канада Канада США США Гамільтон, Торонто (Канада)
1987 Фінляндія Фінляндія (1) Чехословаччина Чехословаччина Швеція Швеція Нітра, Тренчин (Чехословаччина)
1988 Канада Канада (3) СРСР СРСР Фінляндія Фінляндія Москва (СРСР)
1989 СРСР СРСР (8) Швеція Швеція Чехословаччина Чехословаччина Анкоридж (США)
1990 Канада Канада (4) СРСР СРСР Чехословаччина Чехословаччина Хельсінкі, Турку (Фінляндія)
1991 Канада Канада (5) СРСР СРСР Чехословаччина Чехословаччина Саскачеван (Канада)
1992 СНД СНД (9) Швеція Швеція США США Фюссен (Німеччина)
1993 Канада Канада (6) Швеція Швеція Чехословаччина Чехословаччина Євле, Фалун (Швеція)
1994 Канада Канада (7) Швеція Швеція Росія Росія Острава, Фридек-Містек (Чехія)
1995 Канада Канада (8) Росія Росія Швеція Швеція Едмонтон, Калгарі (Канада)
1996 Канада Канада (9) Швеція Швеція Росія Росія Бостон (США)
1997 Канада Канада (10) США США Росія Росія Женева, Морже (Швейцарія)
1998 Фінляндія Фінляндія (2) Росія Росія Швейцарія Швейцарія Хельсінкі, Гямеенлінна (Фінляндія)
1999 Росія Росія (1/10) Канада Канада Словаччина Словаччина Вінніпег (Канада)
2000 Чехія Чехія (1) Росія Росія Канада Канада Шеллефтео, Умео (Швеція)
2001 Чехія Чехія (2) Фінляндія Фінляндія Канада Канада Москва, Подольськ (Росія)
2002 Росія Росія (2/11) Канада Канада Фінляндія Фінляндія Пардубице (Чехія)
2003 Росія Росія (3/12) Канада Канада Фінляндія Фінляндія Галіфакс, Сідней (Канада)
2004 США США (1) Канада Канада Фінляндія Фінляндія Хельсінкі, Гямеенлінна (Фінляндія)
2005 Канада Канада (11) Росія Росія Чехія Чехія Гранд-Форкс, (США)
2006 Канада Канада (12) Росія Росія Фінляндія Фінляндія Ванкувер (Канада)
2007 Канада Канада (13) Росія Росія США США Мора, Лександ (Швеція)
2008 Канада Канада (14) Швеція Швеція Росія Росія Пардубице, Ліберец (Чехія)
2009 Канада Канада (15) Швеція Швеція Росія Росія Оттава (Канада)
2010 США США (2) Канада Канада Швеція Швеція Реджайна, Саскатун (Канада)
2011 Росія Росія (4/13) Канада Канада США США Баффало, Льюїстон (США)
2012 Швеція Швеція (2) Росія Росія Канада Канада Калгарі, Едмонтон (Канада)
2013 США США (3) Швеція Швеція Росія Росія Уфа (Росія)
2014 Фінляндія Фінляндія (3) Швеція Швеція Росія Росія Мальме (Швеція)
2015 Канада Канада (16) Росія Росія Словаччина Словаччина Монреаль, Торонто (Канада)
2016 Фінляндія Фінляндія (4) Росія Росія США США Гельсінки (Фінляндія)
2017 США США (4) Канада Канада Росія Росія Монреаль, Торонто (Канада)
2018 Канада Канада (17) Швеція Швеція США США Баффало (США)
2019 Фінляндія Фінляндія (5) США США Росія Росія Ванкувер, Вікторія (Канада)
2020 Канада Канада (18) Росія Росія Швеція Швеція Острава, Тржинець (Чехія)
2021 США США (5) Канада Канада Фінляндія Фінляндія Едмонтон (Канада)
2022 Канада Канада (19) Фінляндія Фінляндія Швеція Швеція Едмонтон, Ред Дір (Канада)
2023 Канада Канада (20) Чехія Чехія США США Галіфакс, Монктон (Канада)
2024 США США (6) Швеція Швеція Чехія Чехія Гетеборг (Швеція)
2025 Оттава (Канада)

Розподіл медалей по країнах[ред. | ред. код]

Розподіл медалей по країнах після 3 неофіційних (1974 — 1976) та 48 офіційних турнірів (1977 — 2024).
Країна Золото Срібло Бронза Разом
1 Канада Канада 20 10 (2*) 5 (1*) 35
2 СРСР СРСР/СНД СНД/Росія Росія 13 (3*) 13 11 37
3 США США 6 2 7 15
4 Фінляндія Фінляндія 5 5 (1*) 7 17
5 Швеція Швеція 2 12 7 (1*) 21
6 Чехословаччина Чехословаччина /Чехія Чехія 2 6 8 (1*) 16
7 Словаччина Словаччина 0 0 2 2
8 Швейцарія Швейцарія 0 0 1 1

Примітка: (в дужках *) — в тому числі неофіційні три перші розіграшу 1974–1976 рр., вони не враховані в загальному заліку медалей

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. All Medallists - U20. History. Міжнародна федерація хокею із шайбою. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 7 січня 2009.
  2. (Joyce, 2011, с. 41–42)
  3. Punch-up in Piestany. CBC Digital Archives. Canadian Broadcasting Corporation. 4 січня 1987. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 7 січня 2009.
  4. Ottawa to host 2009 world junior tourney. The Sports Network. The Canadian Press. 3 травня 2006. Архів оригіналу за 28 грудня 2007. Процитовано 7 січня 2009.
  5. Toronto, Regina-Saskatoon formally bid to stage World Juniors. tsn.ca. 10 червня 2008. Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 5 січня 2010.
  6. Buffalo to host 2011 world hockey juniors. CBC Sports. Associated Press. 27 жовтня 2008. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 7 січня 2009.
  7. IIHF - Tournament updates. IIHF International Ice Hockey Federation (англ.). Процитовано 5 травня 2022.
  8. Dowbiggin, Bruce. Credit TSN for elevating world juniors to must-see TV. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]