Миргородський Микола Дмитрович
| Миргородський Микола Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1909 Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1987 Київ, Українська РСР,  СРСР |
| Поховання | Київ |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Заклад | Запоріжсталь, Дніпроспецсталь і Держплан УРСР |
| Діти | Валерій, Володимир, Сергій, Дмитро |
| Нагороди |    |
Миргородський Микола Дмитрович (1909, Кременчук, Полтавська губернія — лютий 1987, Київ) — перший заступник голови Державного комітету УРСР з матеріально-технічного забезпечення[1], заслужений працівник промисловості УРСР.
Миргородський Микола Дмитрович народився 1909 року в родині службовця[2]. Трудову діяльність розпочав у дванадцятирічному віці учнем бондаря кустарної майстерні. У 1925 році вступив до комсомолу. З 1925 року — слюсар та секретар комсомольської організації на Кременчуцькому механічному заводі (в 1930 році завод було перейменовано на машинобудівний[3]). Одночасно навчався на робітничому факультеті.
З 1927 року Микола Миргородський почав працював у металургії. Спочатку робітником, потім майстром, машиністом паротяга, заступником голови завкому профспілки Кам'янського металургійного заводу, головою завкому профспілки, начальником відділу капітального будівництва та заступником директора з капітального будівництва комбінату «Запоріжсталь»[2].
У 1941 році разом із комбінатом він був евакуйований до м. Златоуст (Челябінська область), де працював заступником директора із будівництва. Також працював заступником директора із капітального будівництва «Дніпроспецсталь» (1948 — 1954 рр.)[2]. У 1954—1957 роках був заступником начальника головного управління металургійних заводів із будівництва Міністерства чорної металургії УРСР.
У липні 1957 — серпні 1958 року — начальник відділу зведених планів постачання устаткування і комплектації Державного планового комітету УРСР.
У серпні 1958 — 1963 року — начальник відділу зведених балансів устаткування Державної планової комісії Ради Міністрів УРСР.
З 1963 до жовтня 1965 року — заступник голови Української Ради народного господарства (Укрраднаргоспу)[2].
У 1965—1978 роках — 1-й заступник начальника Головного управління РМ УРСР по матеріально-технічному постачанню Української РСР
З 1978 року — 1-й заступник голови Державного Комітету РМ УРСР по матеріально-технічному постачанню (Держпостачу УРСР)[2].
Потім — персональний пенсіонер союзного значення[4]
Помер на початку лютого 1987 року в Києві.
Дружина — Ніна Мойсеївна Миргородська. Мали четверо синів:
- Миргородський Сергій Миколайович (1935) — український радянський архітектор, головний архітектор УРСР в 1980-ті роки, один зі співавторів Арки дружби народів
- Миргородський Дмитро Миколайович (1939-2002) — український актор театру і кіно
- Миргородський Валерій Миколайович (1942) — український лікар, біофізик і нейрофізіолог
- Миргородський Володимир Миколайович — засновник і перший директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату
Чотири ордени Трудового Червоного Прапора, орден «Знак Пошани», Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР. Звання заслуженого працівника промисловості УРСР.
- ↑ Про затвердження Положення про Державний комітет Української РСР по матеріально-технічному постачанню. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015 року.
- ↑ а б в г д Николай Дмитриевич Миргородский // Вечірній Київ. — .
- ↑ 58.2 Будови перших п’ятирічок. history-poltava.org.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015 року.
- ↑ СОВЕТ МИНИСТРОВ СССР. ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВМИНА СССР ОТ 14.11.1956 N 1475 ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОЛОЖЕНИЯ О ПЕРСОНАЛЬНЫХ ПЕНСИЯХ (рос.) . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015 року.