Митрофанов Дмитро Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Митрофанов.
Дмитро Митрофанов
На Олімпійських іграх 2016
На Олімпійських іграх 2016
Загальна інформація
Повне ім'я Митрофанов Дмитро Юрійович
Громадянство Україна Україна
Народився 8 листопада 1989(1989-11-08) (34 роки)
Чернігів, СРСР
Вагова категорія середня
Стійка ортодокс
Зріст 173 см
Спортивний клуб Україна «Українські отамани»
Промоутер K2 Promotions
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Професіональна кар'єра
Перший бій 27 жовтня 2017
Останній бій 15 квітня 2023
Боїв 13
Перемог 12
Перемог нокаутом 6
Поразок 1
Нічиїх 1
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Чемпіонат Європи
Бронза 2011 Анкара до 75 кг
Універсіада
Золото 2013 Казань до 75 кг

Дмитро Юрійович Митрофанов (8 листопада 1989, Чернігів, СРСР) — український боксер, майстер спорту міжнародного класу з боксу, бронзовий призер чемпіонату Європи (2011)[1], триразовий чемпіон України (2008, 2012, 2015)[2]. Входив до складу боксерського клубу «Українські отамани», що бере участь у змаганнях під егідою WSB.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дмитро Митрофанов народився у Чернігові. Втратив матір, коли йому було два місяці, а батько з часом знайшов нову родину та перестав піклуватися про хлопця. Дмитро зростав під опікою бабусі та дідуся. Незабаром померла бабуся, а Дмитро потрапив до школи-інтернату. Після закінчення хлопцем першого класу не стало дідуся і Дмитро лишився повним сиротою.

Любительська кар'єра[ред. | ред. код]

У 2001 році до навчального закладу Дмитра завітав тренер Руслан Саїд, який шукав здібних хлопців, що бажали займатися боксом. На його пропозицію відгукнувся Митрофанов, який з того часу став підопічним Саїда. У 2008 році до Дмитра прийшов перший серйозний успіх у дорослому любительському боксі — він став чемпіоном країни у своїй ваговій категорії.

2008 року Митрофанов у складі збірної України взяв участь в чемпіонаті Європи з боксу і програв у першому бою Джеку Кулкаю (Німеччина).

На чемпіонаті Європи 2011, що проходив у турецькій Анкарі, здобув три перемоги та, програвши у півфіналі Максиму Коптякову (Росія), посів почесне 3тє місце. Після вдалого виступу на міжнародній арені Дмитро отримав пропозицію від мексиканського боксерського клубу «Мексико Сіті Геррерос», що виступав у напівпрофесійній лізі WSB. Провівши один сезон у складі мексиканського колективу, Митрофанов приєднався до новоствореної команди «Українські отамани», що також подала заявку для участі у цих змаганнях. Крім того, у 2012 році він вдруге став чемпіоном України серед любителів.

Універсіада 2013[ред. | ред. код]

На літній Універсіаді, яка проходила з 6-о по 17-е липня у Казані, Дмитро предсталяв Україну в боксі у ваговій категорії до 75 кг та завоював золоту медаль.[3]

В одній шістнадцятій українець здолав Сабело Дладла з Південної Африки 3:0. У чвертьфіналі поборов росіянина Артема Чеботарьова з рахунком 2:1. У півфіналі спортсмен зустрівся з монголом Шинебаяром Нармандахом, якого переміг — 3:0. У вирішальному поєдинку представник України здолав узбекистанського боксера Азізбека Абдугофурова — 3:0 (29:28, 29:28, 29:28).[4].[5]

На чемпіонаті світу 2013 програв у другому бою Ентоні Фавлеру (Англія).

На Олімпійських іграх 2016 програв у першому бою Крістіану Мбіллі-Ассомо (Франція).

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

27 жовтня 2017 року в The Belvedere, Іллінойс, США, відбувся дебютний бій Дмитра на професійному ринзі проти до того непереможеного американця Брендона Маддокса (7-0-0,5 KOs). Поєдинок закінчився в четвертому раунді технічним нокаутом у виконанні українця.

18 грудня 2020 року в бою проти британця Асінья Байфілда завоював вакантний титул WBO Oriental у першій середній вазі.

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

12 Перемог (6 нокаутом, 6 за рішенням суддів), 0 Поразок (0 нокаутом, 0 за рішенням суддів), 1 Нічия
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 13–0-1 Венесуела Хуан Карлос Родрігез UD 6 15 квітня 2023 Польща PGE Turow Arena, Зґожелець
Перемога 12–0-1 Казахстан Берікбай Нурімбетов RTD 2 (10) 18 грудня 2021 Україна Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
Перемога 11–0-1 Нігерія Рілліван Айоделе Бабатунде UD 10 17 липня 2021 Україна Equides Club, Лісники Захистив титул чемпіона WBO Oriental у першій середній вазі
Перемога 10–0-1 Велика Британія Асінья Байфілд UD 10 18 грудня 2020 Україна АККО International, Київ Бій за вакантний титул WBO Oriental у першій середній вазі
Перемога 9–0-1 Чехія Анатолій Хунанян UD 6 1 серпня 2020 Україна Equides Club, Лісники
Перемога 8–0-1 Узбекистан Улугбек Собіров UD 8 22 лютого 2020 Україна Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
Перемога 7–0-1 Сербія Новак Радулович KO 4 (8), 0:21 5 жовтня 2019 Україна Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
Перемога 6–0-1 Польща Рафал Яцкевич RTD 4 (8), 3:00 10 серпня 2019 Україна Caribbean Club, Київ
Перемога 5–0-1 Іспанія Хорхе Вальєхо KO 2(8), 1:25 20 квітня 2019 Україна Палац спорту, Київ
Перемога 4–0-1 Панама Джеффрі Росалес UD 6 23 лютого 2019 Україна AKKO International, Київ
Перемога 3–0-1 Грузія Бека Муржикнелі TKO 2(6), 2:26 22 грудня 2018 Україна Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
Нічия 2–0-1 Нідерланди Джино Кантерс PTS 4 10 листопада 2018 Велика Британія Манчестер Арена, Манчестер
Перемога 2–0 США Маркус Вілліс UD 8 13 січня 2018 США Midwest Event Center, Іллінойс
Перемога 1–0 США Брендон Маддокс TKO 4 (6), 1:50 27 жовтня 2017 США The Belvedere, Іллінойс Дебют

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Улюбленими боксерами Митрофанова є Майк Тайсон (в найкращі роки) та Василь Ломаченко.
  • Улюблений мультфільм Дмитра — «Король Лев».
  • Весною 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.[7]
Докладніше: 2016 у Чернігові

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Чемпіонат Європи. Українець Дмитро Митрофанов завоював бронзу! (рос.) . «Спорт Экспресс в Украине». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
  2. ↑ Дмитро Митрофанов став дворазовим чемпіоном України з боксу (рос.) . Портал Чернігова. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
  3. ↑ Особиста інформація спортсмена на сайті Універсіади 2013 [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.) (англ.)
  4. ↑ Універсіада-2013. Гвоздик і Митрофанов приносять Україні золоті медалі. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
  5. ↑ Результати змагань на офіційному сайті Універсіади 2013[недоступне посилання з липня 2019]
  6. ↑ Указ Президента України № 392/2013 від 25 липня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 25 липня 2013.
  7. ↑ Дмитро Митрофанов - Я люблю свою країну.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Митрофанов Дмитро Юрійович
Інтерв'ю
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Митрофанов_Дмитро_Юрійович&oldid=42252468