Міокардіодистрофія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міокардіодистрофія — незапальне ураження серцевого м'язу, пов'язане з порушеннями у його метаболізмі під впливом різних позасерцевих факторів, зокрема, гострих та хронічних екзогенних інтоксикацій, ендокринних та обмінних порушень, анемії, фізичних перенавантажень, інфекцій, фізичних агентів (перегрівання, радіація та ін.), при системних захворюваннях. До них належать також відкладання у міокарді патологічних продуктів обміну або нормальних метаболітів (амілоїд, залізо у хворих гемохроматозом, глікоген та ін.). Є клінічним синдромом, що виникає при великій кількості хвороб серця.

Г. Ф. Ланг (1936 р.) визначав дистрофію міокарда як порушення фізико-хімічної та біохімічної структури серцевого м'язу та його обміну речовин.

Етіологія та патогенез[ред. | ред. код]

Виділяють міокардіодистрофію:

  • анемічну;
  • ендокринну, дисметаболічну;
  • токсичну;
  • алкогольну;
  • зумовлену гострим та хронічним фізичним перенапруженням;
  • пов'язану з системними нервово-м'язовими захворюваннями (міастенія, прогресуюча дистрофія, дистрофічна міотонія);
  • особливі форми міокардіодистрофії, що виникають при:
    • закритій травмі грудної клітки;
    • впливу вібрації;
    • впливу радіації;
    • надлишковому скупченні в міокардіоцитах нормальних метаболітів — глікогену, ліпідів, заліза.

Дистрофія міокарду — завжди процес дифузний, що зачіплює увесь міокард з наступним порушенням мікроструктур та скорочувальної здатності м'язових волокон. При прогресуванні розвиваються кардіосклероз, серцева недостатність, відмічаються порушення серцевого ритму.

Лікування[ред. | ред. код]

Усунення причини. Використовуються також засоби, що сприяють нормалізації обміну в міокарді: полівітамінні препарати, кокарбоксилаза по 50-100 мг на день, анаболічні речовини — оротат калія по 1 г на день, метандростенолон по 0,005-0,01 г на день, метиландростендиол, нандролону фенілпропіонат, глюкоза, натрію аденозинтрифосфат, пантокрин, аденін, інозин та ін. При серцевій недостатності призначають серцеві глікозиди, панангін, калію хлорид, сечогінні засоби.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1986.
  • Заболевание (болезнь) Миокардиодистрофия. — medicina.kharkov.ua. (рос.) [недоступне посилання з лютого 2019]

Посилання[ред. | ред. код]