Амілоїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мікрофотознімок медулярного раку щитоподібної залози з накопиченнями амілоїду (в лівій частині знімку). Нормальна тканина щитоподібної залози розташована праворуч (фолікулярні клітини). Фарбування Г-Е.

Амілоїд — аномальний білок (глікопротеїн), основним компонетом якого є нерозчинні фібрилярні (фибрилярный компонент, F-компонент) та глобулярні (плазменный компонент, P-компонент) протеїни, а також полісахариди. Скупчення амілоїду призводить до утворення cтромально-судинного диспротеїнозу — амілоїдозу.[1]

Історія[ред. | ред. код]

В 1844 році Карл Рокитанський описав зміни паренхіматозних органів, що демострували «сальний» вигляд. В 1859 році Рудольф Вірхов описав особливу речовину, що під дією кислоти та йоду фарбувалась в синій колір. Враховуючи ці властивості Вірхов помилково назвав дану речовину «крохмалем» — або амілоїдом від лат. amylum.[2]

Cтруктура[ред. | ред. код]

Фібрилярні білки амілоїду складаються з 4 типів:

  • AА-білок — утворюється з плазменого аналога
  • AL-білок — утворюється з L-ланцюга імуноглобулінів
  • AF-білок — утворюється з преальбуміну
  • ASC-білок — утворюється з преальбуміну

Клінічне значення[ред. | ред. код]

Амілоїд визначається при наступних хворобах:

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Струков А.И.; Серов В.В. (2010). Патологическая анатомия (русский) (вид. 5). РФ: Литтерра. с. 880. 
  2. Kyle R.A. (2001). Amyloidosis: a convoluted story. Brit. J. Haem. 114 (3): 529–538. PMID 11552976. doi:10.1046/j.1365-2141.2001.02999.x.