Міхаель фон Фаульгабер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхаель фон Фаульгабер
нім. Michael von Faulhaber
Народився5 березня 1869(1869-03-05)[1][2][…]
Heidenfeldd, Ретляйн, Швайнфурт, Нижня Франконія[4][5][…]
Помер12 червня 1952(1952-06-12)[1][2][…] (83 роки)
Мюнхен, Німеччина[4][5][…]
ПохованняФрауенкірхе
Країна Німеччина
Діяльністькатолицький священник, католицький єпископ, богослов, викладач університету, боєць опору, політик
Alma materCeltis Gymnasiumd, Gymnasiumd, Priesterseminar Würzburgd і JMU
Науковий ступіньдоктор богослов’яd і професор
Знання мовнімецька[1][6]
ЗакладСтрасбурзький університет
УчасникПерша світова війна
ЧленствоKStV Normannia Würzburgd
ПосадаBishop of Speyerd[7], Roman Catholic Archbishop of Munich and Freisingd[7][7], кардинал[7] і дієцезійний єпископ[7][7]
Конфесіякатолицька церква[7]
БатькоMichael Faulhaberd
МатиMargarete Faulhaberd
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий хрест «За заслуги» (Баварія)
Військовий хрест «За заслуги» (Баварія)
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Орден Святого Губерта
Орден Святого Губерта
Орден Громадянських заслуг Баварської корони
Орден Громадянських заслуг Баварської корони
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН

Міхаель фон Фаульгабер (нім. Michael von Faulhaber; 5 березня 1869, Клостерхайденфельд, Нижня Франконія, Королівство Баварія — 12 липня 1952, Мюнхен, ФРН) — німецький кардинал. Єпископ Шпайєра з 7 січня 1911 по 24 липня 1917. Архієпископ Мюнхена і Фрайзінга з 24 липня 1917 по 12 червня 1952. Кардинал-священик з 7 березня 1921, з титулом церкви Сант-Анастазія з 11 травня 1952 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Посвячений у духовний сан у 1892 році, у 1903 році був викладачем Старого Завіту у Страсбурзі. Про Першу Світову війну висловлювався як про «зразок справедливої ​​війни, що помститься за вбивство в Сараєві».

У липні 1936 року, дізнавшись про те, що швейцарські церковні провідники звернулися до своєї пастви із закликом молитися за смерть Гітлера, Фаульгабер закликав католиків молитися за життя фюрера. Незважаючи на нападки на церкву, кардинал Фаульгабер намагався пом'якшити відносини з нацистською владою. 4 листопада 1936 року він був запрошений Гітлером у ставку Бергхоф, в Оберзальцберг, де під час тригодинної бесіди фюрер запевняв кардинала у безпідставності побоювань останнього щодо долі католицизму в Німеччині.

9 листопада 1938 року кардинал висловив співчуття євреям, які постраждали під час погромів у «Кришталеву ніч» та підтримав заклик головного рабина Мюнхена про порятунок культових об'єктів (синагог) від руйнування. Під час підготовки Липневої змови 1944 Карл Герделер, один з головних учасників руху Опору в Німеччині, безуспішно намагався залучити Фаульгабера на свій бік. Після провалу спроби перевороту і страти його учасників гестапо допитувало кардинала, особливо про його зустрічі з Герделером. Архієпископ публічно засудив учасників невдалого путчу та підтвердив свою особисту відданість та лояльність Гітлеру.

Примітки

[ред. | ред. код]
Релігійні посади
Попередник:
Франциск фон Беттінгер
Архієпископ Мюнхенський і Фрайзінзький
1917–1952
Наступник:
Кардинал Йозеф Вендель