Мішель Мартен Дроллінг
Мішель Мартен Дроллінг (Мішель Мартен Дроллен[10], фр. Michel Martin Drolling; 7 березня 1789, Париж — 9 січня 1851, там же) — французький історичний і портретний живописець. Педагог. Професор живопису. Представник французького неокласицизма.
Перші уроки живопису отримав у батька Мартена Дроллінга (1752—1817), потім з 1806 в Паризькій академії мистецтв — учень Жак-Луї Давида
За написану ним картину «Гнів Ахілла» в 1810 був удостоєний Римської премії Французька академія в Римі. Ставши лауреатом Великої Римської премії, отримав можливість вирушити до Італії та жити за рахунок патрона премії.
Протягом кількох років удосконалював майстерність у Римі, де вивчав твори старовинних майстрів.
Після повернення на батьківщину виставлявся в Паризькому Салоні, серед інших картин, в 1817 — полотно «Смерть Авеля».
У 1837 став членом французької Академії вишуканих мистецтв при Інституті Франції.
Автор неокласичних картин, переважно на сюжети, запозичені з античної історії, міфології та Біблії. Портретист.
Його твори відрізняються граціозністю композиції, правильністю малюнка, шляхетністю форм і вірністю природі, хоч і справляють дещо холодне враження. У його роботах відчутно вплив старих голландських майстрів живопису.
Головні серед них:
- Орфей та Еврідіка (грав. Фр. Гарньє),
- Розлука Поліксени з її матір'ю, Гекубой (обидві в Луврі),
- Отрок-Христос серед мудреців у храмі (у паризькій церкві Лореттської Богоматері), А також кілька плафонів у Луврському та Версальських палацах і настінний живопис у паризькій церкві Сен-Сюльпіс.
Портрети, написані Дроллінгом, чудові за вірною характеристикою зображених облич та прекрасному ліпленні.
Професор живопису. Викладав в Ппаризькій Національній вищій школі образотворчих мистецтв, де виховав багатьох відомих французьких художників, серед яких Теодор Аман, Жюль Бретон, Бріллуен, Роджер Фентон, Альфред Декан, Шаплен, Клеман, Рішом, Еннер та інші.
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- ↑ а б Michel Martin Drolling // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2017. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00053885
- ↑ http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/naaf1885/0105
- ↑ AGORHA — 2009.
- ↑ http://oxfordindex.oup.com/view/10.1093/benz/9780199773787.article.B00056687
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
- ↑ Касу Ж. Енциклопедія символізму: живопис, графіка та скульптура, література, музика. — Республіка, 1998. — С. 178. — 428 с. — ISBN 9785250026680.
|