Новомлинська сотня

Новомлинська сотня
Основні дані
Полк:	Ніжинський
Утворена:	1653
Ліквідована:	1782
Населені пункти
Центр:	Нові Млини
Кількість містечок:	1 (1780)
Кількість слобід:	1 (1780)
Кількість сіл:	7 (1780)
Сотенна влада
Сотники

Новомлинська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Новгородського, Ніжинського і Глухівського полків Гетьманщини. Створена 1653 року. Центр сотні — містечко Нові Млини (нині — село в Борзнянському районі Чернігівської області).

Історія

Одна з засеймських сотень. Утворилася у складі Новгородського полку. Після його ліквідації у 1654 році увійшла до Ніжинського полку. Була «віддана на військову музику», тобто утримувала гетьманський оркестр у 5 трубачів, 2 сурмачі й 1 довбиша. Військовою музикою керував спеціальний отаман. Музикам платили одягом, борошном, давали трохи грошей.

Протягом 1663—1665 років перебувала у складі Глухівського полку, у 1665—1668 року знову стала частиною Ніжинського полку.

У 1668 році короткий час була у складі відновленого Новгородського полку, з кінця 1668 року і до ліквідації у 1782 році —знову у Ніжинському полку. Після скасування сотні її територію включили до Коропського повіту Новгород-Сіверського намісництва.

Сотники

• Лаврін Васильович (1654)
• Павло Михайлович (1661)
• Іван Євтушенко (1669)
• Йосип Матвієнко (1671)
• Павло Михайлович (1672)
• Степан Федорович (1672—1674)
• Кіндрат Семенович (1676)
• Олексій Семенович (1683)
• Григорій Самойленко (1685—1708)
• Григорій Шишкевич (1708—1722)
• Кирило Троцький (1722—1727)
• Іван Шишкевич (1728—1736)
• Петро Моцарський (1734, нак.)
• Михайло Греківський (1735, нак.)
• Леонтій Тетельський (Метельський) (1736, 1737, нак.)
• Іван Шишкевич Старший (1744—1750)
• Іван Шишкевич Молодший (1751—1773)
• Осип Грушневський (1782)

Населені пункти

• Головеньки, село;
• Кербутівка, слобідка;
• Кнути, село;
• Костирів, село;
• Нехаївка, село;
• Нові Млини, містечко;
• Пекарів, село;
• Рижки, село;
• Шабалинів, село.

В матеріалах Рум'янцевського опису 1765-1769 pp. в складі сотні відсутнє село Рижки, але є Троцьківський хутір.

Джерела

• Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII — початку XVIII ст. — К., 1959
• Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate. — Vol. 1-2. — Cambridge, Mass., 1978. — Р. 164—166, 537.
• Кривошея В. В. Національна еліта Гетьманщини (Персональний склад і генеалогія козацької старшини. 1648—1782 рр.). — Ч. 2. — К., 1998. — С. 208