Полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військова організація
Latvian platoon at Camp Lejune.jpg
Типові підрозділи Типова чисельність Типовий командир
Вогнева група 2–4 Молодший капрал /
Капрал
Рій/
Секція
8–14 Капрал/
Сержант/
Штаб-сержант
Чота/
Загін
15–45 Другий лейтенант /
Перший лейтенант /
Лейтенант
Сотня/
Батарея/
Ескадрон
80–150 Капітан /
Майор
Курінь /
Когорта
300–800 Підполковник
Полк /
Бригада /
Легіон
1,000–5,500 Полковник /
Бригадний генерал
Дивізія 10,000–25,000 Генерал-майор
Корпус 30,000–50,000 Генерал-лейтенант
Загальновійськова армія 100,000–300,000 Генералітет
Група армій /
Фронт
2+ польових армій Фельдмаршал /
Генерал армії
Військовий округ /
Театр
4+ польових армій Шестизіркове звання /
Головнокомандувач

Полк — назва військової частини.

9 — 14 століття[ред. | ред. код]

Полк — назва військового підрозділу у Київській Русі та Галицько-Волинській державі у другій половині IX ст.  — середині XIV ст. Термін «полк» використовувався для позначення різних понять. Найчастіше вживався для окреслення слова «військо». Під полком розуміли також «народне ополчення» (на відміну від княжої дружини), окремий військовий відділ, а також військовий похід чи бій. На чолі з полковником, призначеним гетьманом і полковою старшиною, полк налічував від 11 до 22 сотень козаків.

Стандартне позначення полку в НАТО

"Полк"-виводять від німецького volk-народ,тобто народне(селянське)ополчення.Але в історії стародавньої Руси, ополчення ставили "передовим полком", а так звані основні полки,лівої і правої руки, були дружинниками,тому швидше слово "полк" походить від слова "половина",що первинно означало дріблення на частини основної маси війська.

Полки одержували свої назви від імені князів або назв земель. Інколи полк поділявся на менші підрозділи -заступи. Кожний полк мав свій стяг — прапор. З XIV ст. термін полк вживається лише для позначення окремих військових загонів. Після переходу більшої частини українських земель до складу Великого князівства Литовського, полки формувалися за територіальним принципом з місцевого українського населення. Використовувалися для боротьби з набігами татар, а також для ведення воєнних дій проти Польщі, Московської держави, Тевтонського ордену. У другій половині 16 ст., після утворення українського реєстрового козацького війська, полк став його основною структурною одиницею. Кількість козацьких полків не була стабільною і залежала від чисельного складу і реєстру. У 1601 їх було чотири, в 1620-30-х рр. найчастіше — шість (Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський, Чигиринський, короткий час існували також Миргородський та Лубенський полк). Назва полк походила від міст чи містечок, де містилася його полкова старшина. Наприкінці 16-на поч. 17 ст. у полку нараховувалося близько 500 козаків, згодом ця кількість змінювалася, у 1620-30-х рр. вона становила близько 1000 чол.

Гетьманщина[ред. | ред. код]

За часів Гетьманщини полк був адміністративно-територіальною одиницею Полки Гетьманщини.

1917–1921 рр[ред. | ред. код]

У роки національно-визвольних рухів 19171921 рр. полк — військові формування різних видів військ (піхоти, кінноти, артилерії) в Арміях Української Народної Республіки періоду Української Центральної Ради та Директорії УНР, Збройних Силах Української Держави.

Збройні сили України[ред. | ред. код]

Військова частина різних родів військ у всіх видах Збройних Сил України з самостійним управлінням і господарством. Полки бувають механізовані, піхотні, танкові, парашутно-десантні, аеромобільні, десантно-штурмові, артилерійські, авіаційні, інженерні, зв'язку та ін. В кожному полку є штаб, 3-5 батальйонів (дивізіонів, ескадронів, рот), підрозділи бойового і матеріально-технічного забезпечення.

Більшість полків входять у з'єднання (дивізії, бригади), деякі знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні армії, головного командування.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]