Нісі Токудзіро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нісі Токудзіро
яп. 西徳二郎
Народився 4 вересня 1847(1847-09-04)
Каґошіма, Японія
Помер 13 березня 1912(1912-03-13) (64 роки)
Японія
Країна  Японія
Діяльність дипломат
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Титул барон
Діти Нісі Такеїті
Нагороди
Order of the Sacred Treasure, 2nd Class

Токудзіро Нісі (яп. 西徳二郎 Нісі Токудзіро?, 4 вересня 1847, Каґосіма, Сьогунат Едо — 13 березня 1912)  — японський державний діяч, міністр закордонних справ Японії у 1897-1898.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Кагосімі. Пройшов навчання у місцевому інституті, звідки вступив до сьоґунської академії; деякий час перебував як штаб-офіцера при імператорській армії, потім був відправлений до Росії для вивчення російської мови.

У Санкт-Петербурзькому університеті прослухав юридичний курс.

У жовтні 1874 за поданням професора Василя Васильєва доручено викладання японської мови та китайської каліграфії на факультеті східних мов.

У 1876 разом з японською місією поїхав до Парижа.

Незабаром назначений до Петербурга повіреним у справах, а потім був викликаний до Японії. Дорогою туди він відвідав Західний та Східний Туркестан, Ілійський край, Сибір, Монголію та Китай.

У 1882 приїхав у Японію й отримав посаду чиновника для особливих доручень при генеральному штабі в Токіо.

У 1885 видав книгу у двох томах «Подорож центральною Азією». Для її складання користувався китайськими, російськими та західноєвропейськими джерелами.

Перебував у свиті принца Арісугава при коронації Олександра III, а після повернення до Японії отримав посаду великого секретаря при Дайдзьокан.

У 1887 знову приїхав до Петербурга як повноважний посланець при російському дворі.

У 1896 отримав Орден Вранішнього Сонця і титул барона.

Родина[ред. | ред. код]

Син — Нісі Такеїті.

Література[ред. | ред. код]

  • Біографічний словник професорів і викладачів Імператорського С.-Петербурзького університету за третю чверть століття його існування. 1869-1894 .. - СПб.: Тип. та літ. Б. М. Вольфа, 1896. - Т. 2 (М-Я). - С. 279-280.