Нґанеко Мінхіннік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нґанеко Мінхіннік
Народилася15 серпня 1939(1939-08-15)
Померла15 червня 2017(2017-06-15) (77 років)
Країна Нова Зеландія
Діяльністьзахисниця довкілля
Нагороди
Dame Companion of the New Zealand Order of Merit‎

Дама Нґанеко Кайхау Мінхіннік (15 серпня 193915 червня 2017) — лідерка новозеландських маорі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Нґанеко народжена 15 серпня 1939 року. За походженням вона належить до спільноти Нґаті Те Ата. Дівчинка виросла у Вайуку і була однією із 15 дітей.[1][2] З раннього дитинства люди її обрали майбутньою лідеркою. Вже з 11 років вона відвідувала слухання земельного суду маорі, а коли їй було 19 років, вона стала каїтакі Тахуна Марае.[3] За свого чоловіка Ідена Мінхініка вона вийшла заміж, коли їй було 16.[2][4]

У 1970 році Новозеландської Ради маорі Нґанеко була названа молодою жінкою року, визнавши її участь у справах громади як мирової судді, перекладачки мови маорі та викладачки мови маорі на вечірніх заняттях.[4]

У 1985 році Нґанеко була однією із керівниць позову до Трибуналу Вайтангі щодо забруднення гавані Манукау.[3][5] Доповідь трибуналу та подальші подання Нґанеко до уряду були факторами в розробці Закону про управління ресурсами 1991 року.[5] У 1988 році вона представляла свою іві в Раді ООН з прав людини[3] і запросила спеціального доповідача Організації Об'єднаних Націй до Тахуна Марае.[5] Також вона була членом регіональної ради Окленда.[5]

У 2013 році в честь Дня народження королеви Мінхіннік була призначена дамою-компаньйоном Новозеландського ордена «За заслуги» за активність перед маорі та збереження природи.[6] Її інвеститура відбулася 5 вересня 2013 року в Будинку уряду у Веллінгтоні.[7]

Нґанеко померла 15 червня 2017 року, і її тангіханга (традиційний похоронний обряд маорі) відбувся в Тахуна Марае.[3]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Death search: registration number 2017/15837. Births, deaths and marriages online. Department of Internal Affairs. Процитовано 5 вересня 2019.
  2. а б Polley, Natalie (2 червня 2013). Dame Nganeko's proudest feat is her family. Stuff.co.nz. Процитовано 9 липня 2017.
  3. а б в г Boynton, John (19 червня 2017). Tangi for pioneering Ngati Te Ata leader being held at Tahuna Marae in Waiuku. Waikato Times. Процитовано 9 липня 2017.
  4. а б Rangatahi weekend. Te Ao Hou (68): 38—39. 1970. Процитовано 9 липня 2017.
  5. а б в г Collins, Simon (16 червня 2017). Manukau Harbour claimant Dame Nganeko Minhinnick dies. New Zealand Herald. Процитовано 9 липня 2017.
  6. Queen's Birthday honours list 2013. Department of the Prime Minister and Cabinet. 3 червня 2013. Процитовано 8 липня 2017.
  7. Celebration for Dame Nganeko Minihinnick. Waatea News. 5 вересня 2013. Процитовано 9 липня 2017.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)