Веллінгтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Веллінгтон
англ. Wellington
маорі: Te Whanga-nui-a-Tara
Wellington photo montage.jpg
Герб Веллінгтон
Герб
Прізвисько: Welly, Вітряне місто
Координати: 41°17′20″ пд. ш. 174°46′38″ сх. д. / 41.28889° пд. ш. 174.77722° сх. д. / -41.28889; 174.77722
Країна Нова Зеландія Нова Зеландія
Регіон Веллінгтон
Територія Веллінгтон, Нижній Хатт, Верхній Хатт, Поріруа
Британське поселення 20 вересня 1839 року
Уряд [1]
 - Тип Парламентська демократія та Конституційна монархія
Площа
 - Місто 444 км²
 - Агломерація 1 390 км²
Населення (перепис 2008)
 - Місто 381 900
 - Агломерація 385 600
Часовий пояс NZST (UTC+12)
 - Літній час NZDT (UTC+13)
Поштовий код 5000, 5300, 6000
Телефонний код(и) 04
Веб-сайт: wellingtonnz.com
Розташування міста на мапі Нової Зеландії
Розташування міста на мапі Нової Зеландії

Веллінгтон (англ. Wellington, маорі: Te Whanga-nui-a-Tara) — столиця Нової Зеландії, друге за чисельністю населення місто країни і найбільша столиця серед країн Полінезії. Місто також відоме і своєю назвою на мові корінного населення Ті Фанауи-а-тара(маорі.: Te Whanganui-a-Tara).

Природні умови[ред.ред. код]

Місто розташовується на півдні Північного острова, на березі бухти вулканічного походження Лембтон-Харбор, що є частиною протоки Кука. Через це місто досить часто піддається сильним штормовим вітрам. Столиця оточена горбами. Клімат — субтропічний морський. Середня температура січня +16, а липня — біля +8 градусів. За рік в середньому випадає 1445 мм опадів, в основному у вигляді дощів. Сніг спостерігається лише високо в горах. Місто визнане сейсмонебезпечним. Природна рослинність представлена деревами і чагарниками, серед яких переважають вічнозелені види.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат 1928–2015, 1961–2015
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 30,1 30,1 28,3 24,7 22,0 18,3 17,6 19,3 21,9 25,1 26,9 29,1 30,1
Середній максимум, °C 20,1 20,3 19,0 16,6 14,0 11,9 11,1 11,9 13,4 15,0 16,7 18,6 15,7
Середній мінімум, °C 16,6 16,8 15,7 13,6 11,3 9,3 8,5 9,1 10,5 11,9 13,4 15,3 12,7
Абсолютний мінімум, °C 13,1 13,3 12,4 10,7 8,6 6,7 5,9 6,4 7,5 8,8 10,1 12,0 9,6
Кількість сонячних годин 240,3 205,0 194,7 153,8 126,0 102,3 111,4 137,2 163,2 191,1 210,8 222,9 2058,7
Кількість дощових днів 7,2 7,0 8,3 9,4 11,6 13,3 13,3 13,0 11,0 11,5 9,4 9,0 124,0
Вологість повітря, % 79.5 81.6 82.2 82.8 84.6 85.9 86.1 84.6 80.6 80.4 78.9 79.7 82.2
джерело: CliFlo[2]

Населення[ред.ред. код]

За даними 2005 р. чисельність населення міської зони Веллінгтона становить 370 000 осіб. У прилеглих до міської межі населених пунктах, що регіонально відносяться до «великого Веллінгтона» проживає ще 182 000 осіб. Щорічний приріст населення становить в середньому 3.5 %. Площа міста становить 290 км².

Приблизно 19 % чисельності населення складають діти молодше 15 років і близько 9 % люди старші 65 років. Серед етнічних груп переважають європейці, складаючи не менше 81 % від загальної чисельності населення міста. Наступною найбільшою етнічною групою є маорі, складають більше за 4 % населення міста. Решта населення це в основному представники азіатських народів і вихідці з країн Полінезії.

Переважаючою мовою спілкування є англійська. Іншими найбільш часто вживаними мовами є французька, маорі, самоан, німецька і китайська.

Велика частина жителів Велінгтона сповідає християнство. Послідовники ісламу, іудаїзму і буддизму також широко представлені у Веллінгтоні.

Історія[ред.ред. код]

На початку XIX століття почався процес захоплення європейцями земель корінного населення маорі. У 1839 р. полковник Вільям Вейкфілд, що служив у Новозеландській компанії, заснував місто трохи північніше за його сучасне розташування. Проте у 1840 р. сильні розливи річки Хатт примусили переселитися на південь. Перші переселенці назвали місто Веллінгтоном на честь фельдмаршала герцога Артура Уелслі Веллінгтона, командувача об'єднаними англо-голландськими військами, за ту допомогу, яку він надав першим переселенцям. Сильний землетрус 1848 р. викликав серйозні руйнування в місті, а у 1854 р. з тієї ж причини загинули багато людей. У 1865 р. Веллінгтон став столицею Нової Зеландії, яким він є, і досі.

Культура[ред.ред. код]

Будівля парламенту (вулик)

Веллінгтон — надзвичайно гарне і затишне місто, що вражає великою кількістю мостів, тунелів, парків і скверів. Його архітектурна зовнішність різноманітна: еклектичні споруди XIX — першої половини XX століть на вулицях міста поєднуються з будівлями сучасного стилю і масовою дерев'яною забудовою. Однією з найцікавіших споруд столиці є округла будівля парламенту, яку городяни називають вуликом. Напроти парламенту розташований колишній палац уряду — друга за величиною споруда з дерева у світі. Також привертає увагу собор Святого Павла. Вражає столичний ботанічний сад, що знаходиться на схилі високої гори.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mayor Peter Chin
  2. CliFlo - National Climate Database. NIWA. Процитовано 20 June 2015.