Координати: 37°23′46″ пн. ш. 46°12′33″ сх. д. / 37.396078° пн. ш. 46.209158° сх. д. / 37.396078; 46.209158

Обсерваторія Мараге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обсерваторія Мараге
Дата створення / заснування 1259
Зображення
Засновник Насир ад Дін ат-Тусі[1]
Країна  Іран
Адміністративна одиниця Мераге
Мапа
CMNS: Обсерваторія Мараге у Вікісховищі

37°23′46″ пн. ш. 46°12′33″ сх. д. / 37.396078° пн. ш. 46.209158° сх. д. / 37.396078; 46.209158

Обсерваторія Мараге (перс. رصدخانه مراغه), також пишеться Марага, Марага, Мараге та Марага, була астрономічною обсерваторією, заснованою в середині 13 століття під патронатом Хулагуїда Хулагу та Насіра ад-Діна ат-Тусі, перського ученого і астронома. Обсерваторія розташована на західній стороні Мераге, яка розташована в сучасній провінції Східний Азербайджан Ірану.[2]

Картина Аль-Тусі та його колег, які працюють над астрономічним довідником Zij-i Ilkhani в обсерваторії

Обсерваторію Мараге вважали однією з найпередовіших наукових установ Євразії, оскільки вона була центром багатьох новаторських розрахунків у математиці та астрономії. У ній містилася велика колекція астрономічних інструментів і книг, і вона служила навчальним закладом.[3] Її також використовували як модель для пізнішої обсерваторії Улуг-Бека в Самарканді, обсерваторії Такі ад-Дін у Константинополі та обсерваторії Джай Сінгх у Джайпурі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Berry A. A Short History of AstronomyLondon: John Murray, 1898.
  2. Niri, J. S. (2017). Determine the function and design of architectural and astronomical ... Determine the Function and Design of Architectural and Astronomical Observatory Discovered in the Maragheh. Retrieved November 8, 2022, from https://www.researchgate.net/publication/349064264_Determine_the_Function_and_Design_of_Architectural_and_Astronomical_Observatory_Discovered_in_the_Maragheh
  3. Blake, Stephen P., ред. (2016), The observatory in Maragha, Astronomy and Astrology in the Islamic World: Volume undefined: The New Edinburgh Islamic Surveys, Edinburgh University Press, с. 73—87, ISBN 978-0-7486-4911-2, процитовано 17 листопада 2022