Насир ад-Дін ат-Тусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Насир ад-Дін ат-Тусі
Nasir al-Din Tusi.jpg
портрет 1956 р.
Основні відомості
Дата народження: 1201[1][2]
Місце народження: Тус
Країна: Персія
Конфесія: іслам
Дата смерті: 1274[1]
Місце смерті: Мераге
Праці й досягнення
Рід діяльності: астрономія, математика, біологія, хімія, географія, музика, оптика, медицина, мінералогія
Основні інтереси: теологія
Традиція/школа: авіценізм
Попередники: Камалудін ібн Юнус
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі


Насир ад-Дін Абу́ Джафар Муха́мад ібн Муха́мад Ту́сі (перс. محمد بن محمد بن الحسن الطوسی‎, нар.17 лютого 1201 р., м. Тус, Хорасан, Персія — пом.25 червня 1274 р., м. Мераге, Персія) — перський (азербайджанський) учений-енциклопедист, механік, астроном.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Тусі, Хорасан. Здобув різносторонню освіту. Він почав навчання, вивчивши Коран, хадиси, шиїтську юриспруденцію, логіку, філософію, математику, медицину й астрономію.

Перший період його життя пов'язаний з Кухістаном[ru]. У 1235—1256 рр. жив у фортеці Аламут, столиці держави ісмаїлітів-асасинів. У 1256 р. був особистим радником монгольського завойовника Хулагу-хана, онука Чингисхана. Котрий зробив його придворним астрологом. У 1258 р. ат-Тусі брав участь в поході Хулагу на м. Багдад і вів переговори з халіфом про капітуляцію. Протягом багатьох років ат-Тусі був радником Хулагу з фінансових питань; він розробив проект податкової реформи, що був здійснений одним з наступників ільхана.

Заснував в 1259 р. найбільшу у той час у світі обсерваторію в м. Мераге[ru], поблизу Тебриза. Вона була устаткована численними інструментами нової конструкції, найбільшим з яких був квадрант радіусом 36 м. У обсерваторії під керівництвом ат-Тусі працювали багато відомих учених Сходу, в ній було зібрано багато рукописів. Підсумком 12-річних спостережень мерагінських астрономів з 1259 р. до 1271 р. були «Ільханські таблиці» («Зидж Ільхані»), складені самим ат-Тусі. У цій праці містилися таблиці для обчислення положення Сонця і планет, зоряний каталог, а також перші шестизначні таблиці синусів і тангенсів з інтервалом 1'. На підставі спостережень зірок ат-Тусі дуже точно визначив величину прецесії земної осі (51,4"). Мерагінська обсерваторія припинила існувати в першій чверті XIV ст.

Ат-Тусі переклав арабською мовою і прокоментував «Начала» Евкліда (дав оригінальний доказ V постулату Евкліда), «Альмагест» Птолемея, праці Архімеда. У трактаті зі сферичної тригонометрії ввів нове поняття — «полярний трикутник».

Наукова спадщина ат-Тусі, окрім праць з математики і астрономії, складає також роботи з оптики, філософії, логіки, етики.

Праці[ред.ред. код]

Відомо про близько 150 трактатів і листів Насир ад-Діна ат-Тусі, з яких двадцять п'ять написані перською мовою, а решта — на арабській мові.

Вшанування[ред.ред. код]

На його честь названо астероїд 10269 Тусі[3].

Примітки[ред.ред. код]


Азербайджан Це незавершена стаття про особу Азербайджану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.