Одруження Бальзамінова (фільм, 1964)
Про однойменний радянський телефільм див. Одруження Бальзамінова (фільм, 1989)
Одруження Бальзамінова | |
|---|---|
| рос. Женитьба Бальзаминова | |
 | |
| Жанр | Кінокомедія |
| Режисер | Костянтин Воїнов |
| Сценарист |
Олександр Островський Костянтин Воїнов |
| На основі | Святковий сон до обіду, Свої собаки гризуться, чужий не приставай! (п'єса) і What You Seek, You Will Find (The Marriage of Balzaminov)d |
| У головних ролях |
Георгій Віцин Людмила Шагалова Лідія Смирнова Нонна Мордюкова |
| Оператор | Георгій Купріянов |
| Композитор | Борис Чайковський |
| Кінокомпанія | Мосфільм |
| Тривалість | 85 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1964 |
| IMDb | ID 0058770 |
 Одруження Бальзамінова у Вікісховищі | |
«Одру́ження Бальзамі́нова» (рос. «Женитьба Бальзаминова») — російський радянський художній фільм, знятий за мотивами трилогії російського письменника Олександра Островського «Святковий сон до обіду», «Одруження Бальзамінова (За чим підеш, то й знайдеш)», «Свої собаки гризуться, чужий не приставай!».
Сюжет[ред. | ред. код]
Дія фільму відбувається в Москві, в XIX столітті. Дрібний чиновник Міша Бальзамінов (Георгій Віцин) і його матінка (Людмила Шагалова) мріють про шлюб за розрахунком.
Бальзамінов, ще не піднявшись з ліжка, розгадує значення сну, який обіцяє швидке одруження. Вирішуючи, що сон повинен збутися, Михайло виходить на двір, вмитися. У цей час до них приїжджає сваха і розповідає про те, що вона знайшла Міші наречену, і що сімейство Бальзамінових запрошено до сімейства нареченої, до Нічкіних. Збираючись до Нічкіних, Бальзамінов вже починає мріяти про те, як витратить придане.
Бальзамінов з матінкою йдуть пішки, через всю Москву, до Нічкіних. По дорозі матуся, бажаючи представити сина нареченій в вигіднішому світлі, вчить його французьким, на її думку, словами: «променаж», «гольтепа», «ассаже».
У будинку Нічкіних чекають гостей. Подруга Капочки (Жанна Прохоренко), Устенька (Людмила Гурченко), інструктує Капочку, щоб та була сміливіша з нареченим.
Особливості екранізації[ред. | ред. код]
- Георгію Віцину, який грав, за задумом картини, молодого (25 років) чоловіка Бальзамінова, на момент зйомок було вже 46 років.
- Фільм знімався в Суздалі.
У ролях[ред. | ред. код]
- Георгій Віцин — Михайло Дмитрович Бальзамінов
- Людмила Шагалова — Павла Петрівна Бальзамінова, матінка Миші
- Лідія Смирнова — Килина Гаврилівна Красавіна, сваха
- Катерина Савінова — Мотрона, куховарка
- Жанна Прохоренко — Капочка Неуєдова
- Людмила Гурченко — Устінька, подруга капочки
- Тамара Носова — Нічкіна, мати капочки
- Микола Крючков — Неуєдов, дядько капочки
- Ролан Биков — Лук'ян Лук'янович Чебаков
- Інна Макарова — Анфіса Піжонова
- Надія Румянцева — Раїса Піжонова
- Тетяна Конюхова — Химка, дворова дівка Піжонових
- Нонна Мордюкова — Домна Євстигніївною Бєлотєлова, купчиха
- Григорій Шпігель — городовий
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Режисер: Костянтин Воїнов
- Сценарій: Олександр Островський, Костянтин Воїнов
- Оператор: Георгій Купріянов
- Художник: Фелікс Ясюкевіч
- Композитор: Борис Чайковський
- Диригент: Емін Хачатурян
- Звукооператор: Володимир Крачковський
Нагороди і примітки[ред. | ред. код]
- Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1973)
- Прокат — 19.4 млн глядачів
Посилання[ред. | ред. код]
|
| |||||||||||
