Суздаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Суздаль
Coat of Arms of Suzdal (Vladimir oblast).png Flag of Suzdal (Vladimir oblast).png
Герб міста Прапор міста
Suzdal - panoramio (5).jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Владимирська область
Муніципальний район Суздальська міськрада
Код ЗКАТУ: 17 445 000
Код ЗКТМО: 17654101001
Основні дані
Час заснування: 999
Населення 10 965 особи (2008)
Площа 15 км²
Поштові індекси 601291
Телефонний код +7 49231
Географічні координати: 56°25′15″ пн. ш. 40°26′56″ сх. д. / 56.4211111111110029° пн. ш. 40.44888888888900169° сх. д. / 56.4211111111110029; 40.44888888888900169Координати: 56°25′15″ пн. ш. 40°26′56″ сх. д. / 56.4211111111110029° пн. ш. 40.44888888888900169° сх. д. / 56.4211111111110029; 40.44888888888900169
Часовий пояс +3, влітку +4
Висота над рівнем моря 150 м
Водойма річка Кам'янка
Влада
Веб-сторінка gorodsuzdal.ru
Міський голова Годунін Сергій Борисович (рос.)
Карта
Суздаль (Росія)
Суздаль
Суздаль

CMNS: Суздаль на Вікісховищі

Центр міста

Суздаль — місто в Росії, адміністративний центр Суздальського району Владимирської області. Населення 10 240 чол. (2013).

Географія[ред.ред. код]

Розташоване на річці Кам'янці, притоці річки Нерлі за 26 км на північ від Владимира.

Суздаль — місто-заповідник, входить в Золоте кільце Росії, в Владимиро-Суздальський історико-художній і архітектурний музей-заповідник.

Історія[ред.ред. код]

Точна дата його заснування невідома. Татищев вважав, що Суздаль був заснований 982 року Володимиром Святим на болотистому березі Нерлі, там, де зараз розташоване село Кідекша, і лише пізніше було перенесено на зручніше сучасне місце. Ця теорія поки що не знайшла підтвердження. У письмових джерелах Суздаль вперше згадується під 999 роком[1].

На початку XII століття при Юрію Долгорукому був центром Ростово-Суздальського князівства. У 1157 Андрій Боголюбський переніс столицю до Владимира і князівство стало називатися Владимиро-Суздальським. З середини XIII століття — столиця самостійного Суздальського князівства. На початку XIV століття — столиця Суздальсько-Нижньогородського князівства.

Суздальський кремль взимку

У 1392 Суздаль увійшов до Великого Московського князівства.

У 1565 Суздаль попав в число міст, що складали опальну земщину, а після знищення опричнини став «царською вотчиною». У Смутний час суздальці зрадили Шуйському і передали своє місто тушинцям і Лисовському, який укріпив його і протримався в нім близько 8 місяців, попри неодноразові спроби з боку московського війська прогнати його звідти.

У 1612 році поляки брали в облогу Суздаль, але безуспішно.

У 1708 році місто було приписане до Московської губернії як провінційне місто; у 1778 зроблений повітовим містом Владимирського намісництва, в 1796 році — Владимирської губернії.

З XVI століття в Суздалі ведеться будівництво монастирів. Розширюються старі, зводяться нові. До XVI ст існувало 11 монастирів (нині збереглося 5 монастирських комплексів). Суздаль стає одним з релігійних центрів Росії. З середини XVII століття — період економічного підйому.

З другої половини XIX століття Суздаль стає глухим провінційним містом (у місті не розвивалася промисловість — не в останню чергу тому, що Суздаль опинився в стороні від залізниці).

1967 був прийнятий Генеральний план розвитку Суздаля, згідно з яким він ставав містом-музеєм. З міста вивели виправні установи. Були побудовані Головний туристичний комплекс, розгорнуті музейні експозиції. Проводилися роботи по реставрації пам'ятників і благоустрою міста. У 1978 (?) міжнародна організація ЮНЕСКО включила білокам'яні пам'ятники Суздаля в список об'єктів світової спадщини.

Виробництво цегли в Суздалі[ред.ред. код]

Невелике місто Суздаль виділялось поміж поселень навколо Москви і Володимира наявністю цегельних майстерень. Глину брали на берегах місцевої річки Каменки. Неподалік заснували слободу і випалювальні печі. Найдавніша з печей по випалу цегли в Суздалі, розкопана археологами, датована 12 століттям (можливо, виробництво засноване в 11 столітті). Це обумовило відносно велику кількість цегляних споруд в Суздалі, створених у період 16-18 століть і добре зберігшихся до нашого часу. (В сусідньому Володимирі, на відміну від Суздаля, для будівництва якийсь час використовували тесані кам'яні брили, незважаючи на їх дорогу ціну і необхідність мати відповідних майстрів. З тесаного каменю в Володимирі побудовані в 12 столітті і Успенський собор (Володимир), і уславлена церква Покрова на Нерлі.)

Архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Панорама Покровського монастиря.
Гостиний двір в Суздалі.
Церква Бориса і Гліба
Суздальський кремль.

Суздаль зберіг велику кількість архітектурних пам'яток різних століть і стилів[2]:

  • Суздальський кремль
  • Монастирські ансамблі
    • Спасо-Євфімієв монастир
    • Покровський монастир
    • Александровський монастир
    • Ризоположенський монастир
    • Васильєвський монастир
  • Ансамбль Торгової площі
    • Торгові ряди (1806–1811, арх. А. Вершинський)
    • Церква Воскресіння (1732)
    • Церква Казанської ікони Божої Матері (1739)
    • Церква Костянтина і Олени (Цареконстантіновська) (1707)
    • Церква Всіх Скорботних (1750–1787)
    • Церква Входу Господня до Єрусалиму (1702–1707)
    • Церква Параскеви П'ятниці (1772)
  • Пам'ятники Посаду
    • Церква Успіння Божої Матері (1750)
    • Церква Іоанна Передтечі (1720)
    • Церква Святого Антіпія (1745)
    • Церква Святого Лазаря (1667)
    • Церква Кресто-Никольська (1770)
    • Церква Косьми і Даміана на Яруновій горі (1725)
  • Пам'ятники Зарічної сторони
    • Церква Знамення на Мжарі (1749)
    • Церква Ризположення на Мжарі (1777)
    • Церква Бориса і Гліба (Суздаль) на Борисовій стороні (1747)
    • Церква Іллі Пророка на Івановій горі (1758)
    • Церква Богоявлення в Шкіряній слободі (1775)
    • Церква Іоанна Передтечі в Шкіряній слободі (1703)
    • Церква Тихвинської ікони Божої Матері (кінець XVII ст.)
    • Церква Святого Миколая у Покровського монастиря (1712)
    • Церква Петра і Павла у Покровського монастиря (1699)
  • Пам'ятники слободи Скучилихи
    • Церква Смоленської ікони Божої Матері (1696–1707)
    • Церква Сімеона Столпника (1749)
    • Церква Михайла Архангела (початок XVIII ст.)
    • Кам'яний посадський будинок (кінець XVII ст.)
  • Пам'ятники довколишніх сіл
    • Церква Боголюбської ікони Божої Матері в Корівниках (1696)
    • Церква Флора і Лавра в Михалях (1803)
    • Церква Михайла Архангела в Михалях (початок XVIII ст.)
    • Церква Михайла Архангела в Івановському (середина XVIII ст.)
  • Пам'ятники музею дерев'яної архітектури

Економіка[ред.ред. код]

Оригинальная марка 975 лет Суздалю Россия 1999.jpg

Основу економічної активності в місті складають галузі, орієнтовані на прийом і обслуговування туристів: готельний бізнес, громадське харчування тощо.

В місті є промислові підприємства: швейна фабрика, підприємства харчової промисловості, з виробництва товарів культурно-побутового і господарського призначення. Розвинене городництво.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Новгородський кодекс
  2. Список наводиться за книгою: Воронин Н. Н. Владимир, Боголюбово, Суздаль, Юрьев-Польской. Москва, 1974. С. 151–231

Посилання[ред.ред. код]