Ординський Борис Іванович
| Ординський Борис Іванович | |
|---|---|
| Народився | 22 серпня (3 вересня) 1823[1] невідомо, Волинська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 30 травня (11 червня) 1861[1] (37 років) Москва, Російська імперія[1] |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | класичний філолог, перекладач, письменник |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] |
| Галузь | Q4423833? |
| Заклад | Імператорський Казанський університет |
Борис Іванович Ординський (22 серпня (3 вересня) 1823, Волинська губернія — 30 травня (11 червня) 1861, Москва) — російський філолог-класик; перекладач з грецької мови.
Народився в сім'ї тульського дворянина, військового лікаря Івана Михайловича Ординського.
Навчався в Ярославській і Тульській гімназіях; після закінчення історико-філологічного відділення філософського факультету Московського університету в 1845 році був призначений викладачем грецької мови в Ярославську гімназію. Не маючи в Ярославлі можливості продовжувати занять за своєю спеціальністю, Б. І. Ординський подав клопотання про переведення і незабаром був направлений в 3-ю Московську гімназію, де викладав, поки не було скорочено кількість уроків грецької мови — до січня 1852 року. Тоді ж він замислився про службу при університеті і про здобуття наукового ступеня; за сприяння М. П. Погодіна йому вдалося влаштуватися в грудні 1853 року в Казанському університеті на посаді ад'юнкта з латинської словесності. Незабаром за дисертацію «Про поезію Арістотеля» Ординський був удостоєний ступеня магістра; в березні 1857 року йому було доручено читання лекцій з грецької словесності.
Наприкінці 1860 року Б. I. Ординський залишив службу в Казанському університеті, але вже навесні 1861 року радою університету його було обрано екстраординарним професором на кафедру римської словесності. Отримав запрошення на ту ж кафедру і від Харківського університету, але 30 травня 1861 помер.
Журнальну полеміку викликав його переклад «Іліади» (пісні I—XII)[2], виконаний прозою, простою мовою[3].
- Первоначальное руководство к этимологии греческого языка, составленное Б. Ордынским. — М.: Унив. тип., 1853. — 32 с.: черт.
- Про поезії / Тв. Арістотеля; Пер., викл. і поясн. Б. Ординський. — М.: тип. В. Готьє, 1854. — [2], VI, 134, [1] с.
- Адамантіос Корай: Просвітитель нових греків / Тв. Філеллена [псевд.] — М.: тип. Олександра Семена, 1857. — [2], 64 с.
- Звірення граматики простонародної новогрецької мови з граматикою мови давньогрецької. — Казань: тип. Ун-ту, 1858. — 136 с., 4 л. табл.
- ↑ а б в г Ордынский, Борис Иванович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1905. — Т. 12. — С. 305–306.
- ↑ Илиада Гомера. Опыт перевода в прозе, народным языком. Рапсодии I—XII / Отечественные записки. 1853, т. 86—88.
- ↑ Ср.: Катков М.Н. Несколько слов о попытках переводить Гомера на простонародный русский язык [Архівовано 2018-03-24 у Wayback Machine.].
- Ордынский, Борис Иванович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Ордынский, Борис Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |