Отто Гофман
Отто Гофман | |
---|---|
нім. Otto Hoffmann | |
Народився | 9 лютого 1865[1][2] Ганновер, Ганноверське королівство[1] |
Помер | 6 червня 1940[1][2] (75 років) Мюнстер, Пруссія[1] |
Країна | Німецький Райх |
Діяльність | політик, викладач університету |
Заклад | Вестфальський університет імені Вільгельма Вроцлавський університет |
Посада | член Ландтагу Пруссіїd |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Членство | Сілезьке товариство патріотичної культуриd |
Партія | Німецька національна народна партія |
Отто Гофман у Вікісховищі |
Отто Гофман (нім. Otto Hoffmann; 9 лютого 1865, Ганновер — 6 червня 1940, Мюнстер) — німецький мовознавець (індоєвропейські мови) та політик. З 1921 по 1933 рр. — член національної народної партії Прусського ландтагу.
Син прусського державного службовця, навчався у Ганноверському ліцеї. Вивчав мовознавство в Геттінгенському університеті з 1883 по 1888 роки. Під впливом Августа Фіка вивчав давньогрецькі говірки. У 1888 р. отримав ступінь доктора і перейшов до Кенігсберзького університету, де наступного року здійснив поглиблене вивчення індоєвропейської словесної системи.
Згодом викладав у Бреслау (Вроцлав). У 1909 році отримав запрошення в Мюнстерський університет, де згодом став його ректором. Видав фундаментальну 3-томну працю з історії давньогрецьких діалектів «Die griechischen Dialekte in ihrem historischen Zusammenhange mit den wichtigsten ihrer Quellen» (1891—1898).
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #104123567 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Гофман Отто // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 135. — ISBN 978-966-439-921-7.