Геттінгенський університет

Геттінгенський університет; Georg-August-Universität Göttingen
Georg-August-Universität Göttingen
	Велика зала
	51°32′31″ пн. ш. 9°56′04″ сх. д. / 51.54194444447177403° пн. ш. 9.934444444472177338° сх. д.Координати: 51°32′31″ пн. ш. 9°56′04″ сх. д. / 51.54194444447177403° пн. ш. 9.934444444472177338° сх. д.
Міжнародна назва	нім. Georg-August-Universität Göttingen
Тип	Кампус, Stiftungshochschule[d] і громадський університет
Країна	Німеччина
Розташування	Ґетінґен, Нижня Саксонія
Гасло	In publica commoda
Назва на честь	Георг II
Засновано	1734
Засновник	Георг II
Студентів	24000
Співробітників	12 469 осіб (2017);
Членство у	Коїмбрська група і ORCID[d];
Складається з	Institute for Small Business Economics Göttingen[d] і Нижньосаксонська земельна й університетська бібліотека;
Мова викладання	німецька
Випускники	[[::Категорія:Випускники Геттінгенського університету\|:Категорія:Випускники Геттінгенського університету]]
Сайт	uni-goettingen.de/en/1.html
	Геттінгенський університет у Вікісховищі?

Геттінгенський університет імені Георга Августа (нім. Georg-August-Universität Göttingen) — вищий навчальний заклад в місті Ґетінґен у Німеччині. Вважається одним із найпрестижніших у країні та світі. Він входить до європейської асоціації Коїмбрська група та до об'єднання найбільших університетів Німеччини German U15.

Заснований у 1734 р. англійським королем Георгом II, відкритий у 1737 р.

При зазначеному університеті діє Геттінгенська академія наук.

Заснування[ред. | ред. код]

У 1734 р. Георг II, король Великої Британії та курфюрст Ганновера, віддав наказ своєму прем'єр-міністрові Ґерлахові Адольфу фон Мюнхгаузену заснувати в Геттінгені університет, щоб в епоху європейського Просвітництва нести у життя ідеї академічної свободи. Заснований університет спочатку мав чотири класичні факультети: теології, права, філософії та медицини.

Сьогодення[ред. | ред. код]

На сьогодні університет складається з 13 факультетів. У ньому навчається приблизно 24 тис. студентів. В університеті працює понад 2500 викладачів і наукових співробітників, яким допомагає технічний та адміністративний персонал чисельністю понад 10 тис. осіб. Розширення університету в післявоєнну добу призвело до розбудови нового університетського містечка на околицях міста. Архітектура старого університету досі збереглася в Auditorium Maximum (1826/1865) та Великій залі (1835/1837), розташованих на Вільгельмсплатц.

Міжнародна репутація університету стала результатом плідної праці численних визначних науковців, на честь котрих у місті встановлено чимало статуй, відкрито меморіальні дошки. Сорок п'ять лауреатів Нобелівської премії, які навчалися або викладали тут, визначні особи з колишніх студентів заслужено здобули для університету місце в історії.