Геттінгенський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геттінгенський університет
Georg-August-Universität Göttingen
Georg-August-Universität Göttingen
Georg-August-Universität Göttingen Logo.svg
Göttingen Aula May06.jpg
Велика зала
51°32′30″ пн. ш. 9°56′03″ сх. д. / 51.54194444444399892° пн. ш. 9.934444444444400446° сх. д. / 51.54194444444399892; 9.934444444444400446Координати: 51°32′30″ пн. ш. 9°56′03″ сх. д. / 51.54194444444399892° пн. ш. 9.934444444444400446° сх. д. / 51.54194444444399892; 9.934444444444400446
Міжнародна назва Georg-August-Universität Göttingen
Тип будівля,
Stiftungshochschule[d],
громадський університет
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Розташування Ґетінґен, Нижня Саксонія
Гасло In publica commoda
Назва на честь Георг II
Засновано 1734
Засновник Георг II
Студентів 24000
Співробітників 12 469[1]
Членство у
  • Коїмбрська група
  • ORCID[d][2]
  • Складається з
  • Institute for Small Business Economics Göttingen[d]
  • Нижньосаксонська земельна й університетська бібліотека
  • Мова викладання німецька
    Випускники :Категорія:Випускники Геттінгенського університету
    Сайт uni-goettingen.de/en/1.html
    Геттінгенський університет у Вікісховищі?

    Геттінгенський університет імені Георга Августа (нім. Georg-August-Universität Göttingen) — вищий навчальний заклад в місті Ґетінґен у Німеччині. Вважається одним із найпрестижніших у країні та світі. Він входить до європейської асоціації Коїмбрська група та до об'єднання найбільших університетів Німеччини German U15.

    Заснований у 1734 р. англійським королем Георгом II, відкритий у 1737 р.

    При зазначеному університеті діє Геттінгенська академія наук.

    Заснування[ред. | ред. код]

    У 1734 р. Георг II, король Великої Британії та курфюрст Ганновера, віддав наказ своєму прем'єр-міністрові Ґерлахові Адольфу фон Мюнхгаузену заснувати в Геттінгені університет, щоб в епоху європейського Просвітництва нести у життя ідеї академічної свободи. Заснований університет спочатку мав чотири класичні факультети: теології, права, філософії та медицини.

    Сьогодення[ред. | ред. код]

    На сьогодні університет складається з 13 факультетів. У ньому навчається приблизно 24 тис. студентів. В університеті працює понад 2500 викладачів і наукових співробітників, яким допомагає технічний та адміністративний персонал чисельністю понад 10 тис. осіб. Розширення університету в післявоєнну добу призвело до розбудови нового університетського містечка на околицях міста. Архітектура старого університету досі збереглася в Auditorium Maximum (1826/1865) та Великій залі (1835/1837), розташованих на Вільгельмсплатц.

    Міжнародна репутація університету стала результатом плідної праці численних визначних науковців, на честь котрих у місті встановлено чимало статуй, відкрито меморіальні дошки. Сорок п'ять лауреатів Нобелівської премії, які навчалися або викладали тут, визначні особи з колишніх студентів заслужено здобули для університету місце в історії.

    Відомі викладачі та студенти[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]