Геттінгенський університет
| Геттінгенський університет Georg-August-Universität Göttingen |
|
|---|---|
| Georg-August-Universität Göttingen | |
 |
|
 |
|
| 51°32′30″ пн. ш. 9°56′03″ сх. д. / 51.54194444444399892° пн. ш. 9.934444444444400446° сх. д.Координати: 51°32′30″ пн. ш. 9°56′03″ сх. д. / 51.54194444444399892° пн. ш. 9.934444444444400446° сх. д. | |
| Міжнародна назва | Georg-August-Universität Göttingen |
| Тип | будівля і штіфтунґ, фонд в Німеччині[d] |
| Країна | Німеччина |
| Розташування | Ґетінґен, Нижня Саксонія |
| Засновано | 1734 |
| Засновник | Георг II |
| Студентів | 24000 |
| Адреса | Ґетінґен |
| Сайт | uni-goettingen.de/en/1.html |
 Геттінгенський університет на Вікісховищі |
|
Геттінгенський університет імені Георга Августа (нім. Georg-August-Universität Göttingen) — вищий навчальний заклад в місті Ґетінґен у Німеччині. Вважається одним із найпрестижніших у країні та світі. Він входить до європейської асоціації Коїмбрська група та до об'єднання найбільших університетів Німеччини German U15.
Заснований у 1734 р. англійським королем Георгом II, відкритий у 1737 р.
При зазначеному університеті діє Геттінгенська академія наук.
Заснування[ред. • ред. код]
У 1734 р. Георг II, король Великої Британії та курфюрст Ганновера, віддав наказ своєму прем'єр-міністрові Ґерлахові Адольфу фон Мюнхгаузену заснувати в Геттінгені університет, щоб в епоху європейського Просвітництва нести у життя ідеї академічної свободи. Заснований університет спочатку мав чотири класичні факультети: теології, права, філософії та медицини.
Сьогодення[ред. • ред. код]
На сьогодні університет складається з 13 факультетів. У ньому навчається приблизно 24 тис. студентів. В університеті працює понад 2500 викладачів і наукових співробітників, яким допомагає технічний та адміністративний персонал чисельністю понад 10 тис. осіб. Розширення університету в післявоєнну добу призвело до розбудови нового університетського містечка на околицях міста. Архітектура старого університету досі збереглася в Auditorium Maximum (1826/1865) та Великій залі (1835/1837), розташованих на Вільгельмсплатц.
Міжнародна репутація університету стала результатом плідної праці численних визначних науковців, на честь котрих у місті встановлено чимало статуй, відкрито меморіальні дошки. Сорок п'ять лауреатів Нобелівської премії, які навчалися або викладали тут, визначні особи з колишніх студентів заслужено здобули для університету місце в історії.
Відомі викладачі та студенти[ред. • ред. код]
-
Карл Гаус, математик
-
Бернгард Ріман, математик
-
Ріхард Дедекінд, математик
-
Давид Гільберт, математик
-
Фелікс Клейн, математик
-
Діріхле, математик
-
Макс Борн, фізик
-
Роберт Оппенгеймер, фізик
-
Макс Планк, фізик
-
Отто Валлах, хімік
-
Вальтер Нернст, хімік
-
Мечников Ілля Ілліч, медик
-
Генріх Гейне, поет
-
Брати Грімм, письменники
-
Артур Шопенгауер, філософ
-
Рудольф фон Єринг, юрист
-
Макс Вебер, соціолог
-
Отто фон Бісмарк, канцлер Німеччини (1871—1890)
-
Ріхард фон Вайцзекер, президент Німеччини (1984—1994)
-
Герхард Шредер, канцлер Німеччини (1998—2005)
-
Юрген Габермас, соцілог
Див. також[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Геттінгенський університет |
Примітки[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття про університет, факультет, коледж або інший вищий навчальний заклад. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Посилання[ред. • ред. код]
- Офіційний сайт (нім.)(англ.)
- Stationen der Stadtgeschichte (нім.)
|
|
|
|||||
.svg){kind=small}
