Вроцлавський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вроцлавський університет
UWr
Оригінальна назва пол. Uniwersytet Wrocławski
нім. Universität Breslau, Schlesische Friedrich-Wilhelms-Universität (до 1945)
Назва латиною Universitas Wratislaviensis, Universitas Leopoldina (до 1945)
Гасло Patriae decori civibus educandis
Заснований 21 жовтня 1702
Ректор Марек Боярскі
Розташування Польща Польща, Вроцлав
Студентів 31.557[1]
Адреса pl. Uniwersytecki 1
50-137 Wrocław
Сайт www.uni.wroc.pl
UniwersytetWroclawski-Odra.jpg
Головний корпус університету над Одрою
Головний корпус уночі

Вроцлавський університет (пол. Uniwersytet Wrocławski, до 1945 р. — університет міста Бреслау) — вищий громадський навчальний заклад у Вроцлаві, Польща.

Король Владислав II Ягелончик планував заснувати у Вроцлаві університет ще 1505 року, проте через протест Яґеллонського університету цю ідею не підтримав папа Юлій II. Заклад засновано лише 1702 року за наказом австрійського імператора Леопольда I як єзуїтську академію. Після приєднання Вроцлава до Польщі 1945 року німецька професура практично повністю полишила університет. Новий польський університет було утворено на базі викладацького складу колишнього Університету Яна Казимира евакуйованого зі Львова після включення західноукраїнських земель до складу УРСР.

Наразі в університеті діють факультети: біотехнологій, біології, хімії, філології, фізико-астрономічний, математико-інформатичний, історико-педагогічний, географічний, суспільних наук і правознавчо-економічний.

1722 року у Вроцлавському університеті здобув диплом магістра Василь Стефанович, український правник і державний діяч XVIII ст., один з авторів-укладачів «Прав, за якими судиться малоросійський народ».

З осени 1884 до літа 1887 Роман Марія Олександр Шептицький мав правничі студії в університеті.

Українці — студенти університету[ред.ред. код]

Поляки[ред.ред. код]

Нобелівські лауреати, пов'язані з університетом[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. „Szkoły wyższe i ich finanse w 2011 r.”, s. 108, 2012. Główny Urząd Statystyczny. ISSN 1506-2163 '. 

Посилання[ред.ред. код]