П'ятра-Нямц
муніципій | |
---|---|
П'ятра-Нямц Piatra Neamț | |
Королівський двір місто П'ятра-Нямц | |
Країна | Румунія |
Повіт | Нямц |
Телефонний код | +40 233 (Romtelecom, TR) +40 333 (інші оператори) |
Координати | 46°55′39″ пн. ш. 26°22′15″ сх. д.H G O |
Висота | 315 м.н.р.м. |
Населення | 107 504[1] (2009) |
Розташування | |
Розташування муніципію на карті повіту Нямц | |
Влада | |
Офіційна сторінка |
П'ятра-Нямц (рум. Piatra Neamț) — місто у повіті Нямц в Румунії, що має статус муніципію.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване на відстані[2] 277 км на північ від Бухареста, 95 км на захід від Ясс.
Історія[ред. | ред. код]
«Німич в горах» (Нямц) відзначається як руське місто у Волощині в Списку руських міст (1370—1390 рр). Місто було адміністративним центром Нямцького округу в північній частині Молдавського князівства (1346-1859), потім повіт Нямц у князівстві Валахії та Молдови (1859-1881), а з 1881 року - центр повіту королівства Румунія.
8 листопада 1841 року місті відкрито першу в Молдові паперову фабрику, а з 1852 року тут діяла целюлозно-паперова фабрика «Груліч».
Наприкінці ХІХ століття П'ятра-Нямц було складським пунктом торгівлі будівельним лісом, який сплавлявся сюди з хребта «Родна» на плотах річкою Бистрице. У той час населення міста становило близько 20 тисяч жителів, у місті було 10 церков і проводилось до п'яти ярмарків.
У середині XX століття у місті була розвинена целюлозно-паперова, деревообробна, текстильна, харчова промисловість. Поблизу міста знаходився комбінат азотних добрив.
У 1950 році місто отримало статус обласного і стало центром району П'ятра-Нямц.
У 1996 році засновано духовну семінарію в П'ятра-Нямц.
Першому десятилітті XXI століття формується проєкт перетворення муніципалітету на туристичне місто. У 2009 році еволюція цього проєкту призвела до сертифікації міста як курорту національного значення, але згодом, на тлі економічної кризи та додаткових труднощів, його розвиток набув суперечливих аспектів.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративно місту підпорядковані такі села (дані про населення за 2002 рік):
Транспорт[ред. | ред. код]
-
Вокзал (залізничний і автовокзал одночасно)
-
Тролейбус Renault ER100
-
Тролейбус Berliet ER100 (куплений у компанії TCL Ліон)
-
Тролейбус Rocar de Simon 412E (куплений у компанії RATC із Констанци)
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2002 року[3] у місті проживали 104 914 осіб.
Національний склад населення міста:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румуни | 102906 | 98,1 % |
цигани | 1364 | 1,3 % |
росіяни-липовани | 173 | 0,2 % |
угорці | 148 | 0,1 % |
євреї | 91 | 0,1 % |
німці | 66 | 0,1 % |
італійці | 24 | < 0,1 % |
греки | 23 | < 0,1 % |
турки | 19 | < 0,1 % |
українці | 11 | < 0,1 % |
китайці | 7 | < 0,1 % |
вірмени | 5 | < 0,1 % |
поляки | 4 | < 0,1 % |
серби | 3 | < 0,1 % |
болгари | 3 | < 0,1 % |
чанго | 3 | < 0,1 % |
чехи | 2 | < 0,1 % |
татари | 1 | < 0,1 % |
не вказали національність | 6 | < 0,1 % |
Рідною мовою назвали:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румунська | 104066 | 99,2 % |
циганська | 507 | 0,5 % |
угорська | 125 | 0,1 % |
російська | 60 | 0,1 % |
німецька | 29 | < 0,1 % |
італійська | 23 | < 0,1 % |
турецька | 17 | < 0,1 % |
грецька | 10 | < 0,1 % |
китайська | 10 | < 0,1 % |
українська | 9 | < 0,1 % |
єврейська (їдиш) | 7 | < 0,1 % |
польська | 3 | < 0,1 % |
татарська | 2 | < 0,1 % |
болгарська | 2 | < 0,1 % |
чеська | 2 | < 0,1 % |
не вказали рідну мову | 3 | < 0,1 % |
Склад населення міста за віросповіданням:
Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
православні | 99454 | 94,8 % |
римо-католики | 3152 | 3,0 % |
адвентисти | 526 | 0,5 % |
старообрядці | 373 | 0,4 % |
бретрени | 269 | 0,3 % |
п'ятдесятники | 253 | 0,2 % |
баптисти | 166 | 0,2 % |
греко-католики | 125 | 0,1 % |
юдеї | 94 | 0,1 % |
атеїсти | 52 | < 0,1 % |
мусульмани | 45 | < 0,1 % |
реформати | 39 | < 0,1 % |
лютерани | 28 | < 0,1 % |
не релігійні | 14 | < 0,1 % |
унітарії | 7 | < 0,1 % |
лютерани (Синодально-пресвітеріанська церква) | 6 | < 0,1 % |
лютерани (Аугсбурзького сповідання) | 2 | < 0,1 % |
не вказали релігію | 21 | < 0,1 % |
Уродженці[ред. | ред. код]
Серджіу Дан (1903 —1976) — румунський письменник, поет і журналіст.
Посилання[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- 100897 П'ятра-Нямц — астероїд, названий на честь міста.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Populația stabilă la 1.01.2009 total din care de 18 ani și peste (румунською) . Архів оригіналу за 10.09.2012. Процитовано 19 грудня 2011.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Structura Etno-demografică a României (румунською) . Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 15 грудня 2011.
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |